Skip to playerSkip to main content
  • 2 days ago
Боротьба доньки швейцара Феріхи та її матері Зехри, які живуть у розкішній квартирі в Етілері, проти всіх несприятливих умов свого життя, суцільної війни за існування.
У той час як університет є ключовим пунктом мрій про майбутнє матері та доньки, сестра-близнюк Феріхи Мехмет, яка не вчилася після початкової школи, та її батько Різа, фаталістична людина за своєю природою, не відчувають такого ж хвилювання. Хоча Мехмет таємно ревнує Феріху, він також знає про ентузіазм свого близнюка та його прагнення до пишного життя «нагорі».

Гравці:
Я бачив це у Вахіде
Хазал Кая
Кагатай Улусой
Немає захоплення тексту
Меліх Сельчук
Сейда Атес
Юсуф Акгун
Деніз Угур
Аху Сунгур
Меч миру
Уфук Тан Алтункая
Пелін Ерміс
Седеф Шахін
Фейза Цівелек

ВИРОБНИЦТВО: МІЙ МЕДІААПІМ
РЕЖИСЕР: БАРІС ЙОШ
ПРОДЮСЕР: ФАТІХ АКСОЙ
ОПОВІДАННЯ-СЦЕНАРІЙ: МЕЛІС ЦІВЕЛЕК, СІРМА БЕРН
МИСТЕЦЬКИЙ КОНСУЛЬТАНТ: Есра Ергун Казмірчі

Category

📺
TV
Transcript
00:01Тобі доведеться гратися самому.
00:05Феріха, відчини.
00:08Не відчиню.
00:10Подивимося, хто з нас тут витримає довше.
00:12Це ти починаєш гру.
00:14Але ж ти сам хотів погратися.
00:17Феріха, я знаю, що ти впертіше.
00:20Якщо відчиниш хідні двері, то я ці теж відчиню.
00:23І чого ти більше боїшся? Говорити чи слухати?
00:28Скажи, чому ти від мене ховаєшся?
00:31Може, боюся, що не повірю тобі.
00:34Ще, наприклад, боюся, що не зможу поважати себе.
00:37То не бійся. Я не кажу нічого, що тебе образить.
00:41Не думай, що я на це поведуся.
00:43Ти ніколи не переймався тим, що я відчуваю.
00:46Це тебе не хвилювало.
00:48Ще не чув брехні більшої за цю.
00:50Тебе більше хвилювало, що інші говорять про мене.
00:53А те, що сам робив, було байдуже.
00:56Лікувати рани від інших набагато легше, правда?
01:00Дурниці.
01:01Якщо я ранив тебе, то й сам теж ранився.
01:04Якби ти хоч раз помітив мої рани через тебе,
01:07то я не сиділа б зараз у ванній.
01:10Ти не зачиняв би мене у своїй квартирі.
01:13А чому я зачинив тебе тут?
01:16Добре, поговоримо про цю квартиру.
01:19Що вона для тебе?
01:21Яка вона в твоїх спогадах?
01:24Квартира, куди я привів тебе на одну ніч?
01:28Квартира, яку прибирала твоя мама?
01:30Еміра, мовчи!
01:32Мовчи!
01:32Не мовчатиму.
01:33І ти не мовчи.
01:35Ти не відповіла.
01:37Це квартира, де я змушував тебе страждати?
01:43Вийди і скажи це мені.
01:45Ти мені кажеш, що щоб я розсердилась на тебе і вийшла?
01:50От ти і проявив усю свою суть.
01:53Та тобі байдуже, що я відчуваю.
01:55Я знаю, що ти хочеш вийти і сказати мені все, що накипіло,
01:58та через упертість не відчиняєш.
02:04Ти не хочеш, щоб я тебе зрозумів.
02:06Ти хочеш, щоб я каявся.
02:08Боже, що за дурню ти, милиш?
02:12Феріха, відійди від дверей.
02:13Я не під дверима.
02:15Чого казися?
02:17Феріха, відійди, кажу.
02:24Виходь.
02:25Підло.
02:26Підло.
02:29Навіщо було ховатися за тими дверима?
02:31Ти зводиш такі стіни між нами, що двері нічого.
02:36То навіщо ти їх вибив?
02:37Бо не можу так більше.
02:41Мене вже дістали ті перепони, які ти вибудовуєш.
02:44І мене теж.
02:46Тому, попри все, я намагалася бути з тобою.
02:49Ти навіть не уявляєш, яких зусиль мені це коштувало.
02:52Не уявляю.
02:54Вперше мені відмовляє уява.
02:55Ти не готовий до відвертої розмови.
02:58Не можеш собі зізнатися, хто ти насправді.
03:01Не можеш визнати, що ти почувався нікчемою, коли я намагалася тебе підтримувати.
03:05Може, річ не лише в цьому, Феріха.
03:09Я був дуже злий на себе.
03:11Все навалилося на мене.
03:13Я дуже переживав за тебе.
03:15Може, я не вартий твоєї підтримки.
03:19Або не знайшов сили простягнути свою руку.
03:23Відштовхнув тебе.
03:24А що змінилося?
03:26Чому тепер простягаєш до мене свої руки?
03:29Силуєш?
03:30Наче роки минули.
03:33А насправді лише рік.
03:36Я хотів тебе розгадати.
03:38У тобі якась загадка.
03:41Вона і відштовхує, і притягує.
03:42Мабуть, так завжди було між нами.
03:47Відштовхуємо.
03:48А потім знову притягуємо одне одного.
03:51Ти питав, що ця квартира для мене.
03:56Тут ти розтоптав мою гордість.
04:00Тут принижував.
04:02Знущався.
04:04Тут зраджував з іншою жінкою.
04:06Змушував страждати.
04:09А знаєш, що дивно?
04:11Попри все,
04:14я ніколи не хотіла покинути цей дім.
04:17А ти, навпаки, страждав від того,
04:19що не можеш звідси виїхати.
04:23Я ж, попри все, думала,
04:25що ми зможемо звити тут гніздечко.
04:28Не має значення, де це буде.
04:31Там, де ми, там і гніздечко.
04:35А це найбільша дурня з усього того,
04:37що ти казав від учора.
04:40Гніздечко.
04:41Та кого ти обманюєш, ха?
04:43То ми з острова повернулися в гніздечко?
04:47То чому ж ти щоразу тікав з нашого гніздечка?
04:51Відколи сюди прийшла рюя
04:52і до ночі, коли ти мене вдарив?
04:55Скільки разів ти тікав з дому?
04:57Від мене.
04:59Відмовка готова.
05:01Ти слабкий.
05:02Оте все.
05:05Поки я розплачувалася за свою брехню,
05:07то все одно постійно намагалась зустрітися з тобою.
05:11Щоб просто побачити тебе, я йшла зберети сміття.
05:16А ти що робив?
05:18За кожної нагоди йшов геть.
05:21Лишав мене саму в цьому домі,
05:23який ти звеш гніздечком.
05:25Бо ти боягус.
05:26Тому не чекай від мене співчуття.
05:45Ти не відкривав?
05:47Що це?
05:49То ти навіть не бачила.
05:51Фото твоєї дитини.
05:52На.
05:57Звідки вони тут?
05:59А ти подумай, звідки вони тут.
06:06Рю, я приходила.
06:09Тоді.
06:13Чому не сказала?
06:15Чому дала себе ображати?
06:16Про що ти говориш?
06:18Наче хтось питав дозволу.
06:21Усі мене ображають без моєї згоди.
06:24Мама.
06:25Мама теж приходила.
06:28Якби ти сказала...
06:29То що, якби я тобі сказала?
06:31Ти сказав би, підолошна дівчинка таке пережила.
06:34Треба проявляти більше розуміння до неї.
06:36Сьогодні, мабуть, не буду зриватися на ній, так?
06:40Що сказала мама?
06:42Нічого, що я не знала.
06:45Колись вона казала, що я вас помирила, маму і сина, і раділа.
06:48А тепер...
06:51Тепер вона знову, кажете, саме, але вже не радіє.
06:55Як чудово, правда?
06:56А я, мабуть, повинна стрибати від щастя, бо зміцнила ваші стосунки.
07:09Вибач, не треба було цього казати.
07:12Не вибачайся, ти все сказала правильно.
07:16Ти кажеш зайве.
07:19Я теж кажу.
07:21Але те, що твоя мати так мене ненавидить, означає, що вона тебе любить.
07:27Бачить, що спізнилися і хоче надолужити згайне.
07:30Ти так говориш, наче ніколи не був щасливий з ними.
07:33Ти казав про свою няню таке...
07:36Мені було п'ять.
07:37Коли я в останнє...
07:40Був щасливий з батьками, мені було п'ять.
07:48Мамо, подивися, тобі подобається?
07:51А, вийшло чудової міри.
07:53Дуже.
07:54А та, тобі сподобається?
07:56Звісно, сподобається.
07:59Думаєш, повісить собі на стіну?
08:01Упевнена, що так.
08:02От ми зараз повернемося, і тато зрадіє.
08:06Так, мамо?
08:07Так, він дуже здивується і зрадіє.
08:09А довго ще їхати?
08:12А, Еміре, дивись.
08:13Вже приїхали.
08:22Еміре?
08:24Еміре, стій!
08:28Еміре.
08:30Синку завжди.
08:32Швидше, мамо, швидше!
08:34Я тут, і я йду тихенько.
08:37Еміре, Еміре!
08:38Синку, почекай.
08:42Чого ти так поспішаєш?
08:49Біжи на гору.
09:00Сонечко.
09:01Зробимо сюрприз, мамо.
09:02Звісно, і Міре.
09:04То рахуємо до трьох.
09:05Давай, рахуємо.
09:07Три, два, один.
09:09Тату, сюрприз!
09:11Звісно.
09:24Дякую.
09:43Дякую за перегляд!
09:57Мамин голос, батьків голос. Звуки їхніх кроків.
10:06Аллах тебе покарає, Юнале. Я все ти знала, але бачити не хотіла.
10:12І де? В нашому домі? І в нашому ліжку?
10:18Айсун, нам треба поговорити.
10:20Про що? Нема вже про що говорити.
10:29Айсун.
10:34Еміре, краще б не приїжджали. Це все через мене. Через мене все сталося.
10:39Це сталося не через тебе, Еміре.
10:50Ходімо.
11:07Поклади сумки назад. Ми негайно їдемо звідси.
11:11Еміре, сідай в машину.
11:12Їдьмо з цього дому. Сідай.
11:27Це було дуже жорстоко.
11:31Як ти їм пробачив?
11:34Не знаю.
11:37Не знаю, чи пробачив.
11:40Дитина не може вирости з такою образою у серці.
11:45Може, тому я досі не подорослішав.
11:48Наші вади, наші помилки.
11:50Це все через травми в дитинстві.
11:53Мої комплекси.
11:56Твоя злість.
11:58Недовіра.
12:00Як нам взагалі вдалося?
12:02Що?
12:04Покохати так сильно, незважаючи на пережити.
12:08Ти ніколи не казав про це.
12:10Я намагаюся не згадувати дитинство.
12:13Воно завжди з тобою, як тінь.
12:19Ну, а довго ти живе з мамою?
12:23В десять років я повернувся до батька.
12:26Ти був як умер.
12:30Як мама тебе відпустила?
12:32В десять років я раптом став на заваді маминому щастю.
12:39Я нікому не казав, що я пережив у своєму дитинстві.
12:44Мама мене позбулася через батька Джана.
12:48І через власну слабкість.
12:51Я вдався в неї.
12:52Бо я такий, як вона, безвольний.
12:55Тож мама мусила влаштовувати своє життя.
12:59І тому відмовилися від мене.
13:09Мабуть, вона не мала іншого виходу.
13:16Як ти можеш ріфати?
13:19Хіба Емір тобі заважає?
13:21Чому ти хочеш його позбутися?
13:23Айсун, ми ж домовлялися почати життя з нової сторінки.
13:27Скоро в нас народиться своя дитина.
13:29Я хочу, щоб ти про нашу дитину дбала.
13:32Як?
13:33Як ти можеш думати,
13:35що через Еміра я не буду дбати про нашу спільну дитину?
13:39Айсун, Емір дуже проблемна і складна дитина.
13:43Думаєш, я не бачу, скільки часу і сил він у тебе забирає.
13:50Ти хочеш, щоб я відмовилась від свого сина?
13:54Як я можу відмовитись від сина?
13:58Як я можу вигнати власного сина з дому?
14:01Я зробив усе можливе, Айсун.
14:04Я думав, що зможу звикнути до дитини від іншого чоловіка,
14:07але не виходить.
14:08Мені не подобається, що син того чоловіка живе у нас.
14:12Ти мусиш зробити вибір.
14:16Або ти будеш жити далі зі мною,
14:19або з сином.
14:20Бо я вже маю його досить.
14:50Мені не подобається.
15:06Я не розумів твоєї родини.
15:08Дещо мені дуже не подобається.
15:13Але там є щось таке,
15:16що найважливіше для кожної дитини.
15:19Любов.
15:21Попри все.
15:23Попри помилки і гнів, усілякі образи.
15:29Їхня любов.
15:31І твоя любов до них.
15:33Це так.
15:35Вони і досі мене люблять.
15:38Хай навіть їй здається, що тепер відвернулися.
15:42Я знаю.
15:45Я раніше ніколи не казав тобі.
15:48Мене вразила твоя родина.
15:52Ваша щира повага до батька.
15:56І ваша небайдужість одне до одного.
15:59А як то біжалася у батька?
16:11Першого вечора в батька я страшенно сумував.
16:15Я сумував за мамою.
16:43Йонале, як твій син виріс?
16:45І такий гарненький.
16:47Ага.
16:48Зразу видно, мій син.
16:51Емір, встань і привітайся з моїми друзями.
16:54Ах, мені здається, він плакав.
16:56Чого ти плакав, маленький принц?
16:57Я не плакав, я спати хочу.
17:00Невже.
17:01Може, за мамою скучу?
17:03Синку, хіба чоловіки плачуть, а?
17:06Я не плакав.
17:08Ти вчасно від мами відірвався.
17:11Якби ще трохи побув з нею,
17:13то став би справжнім мамієм.
17:16Йонале, ходімо, хлопець засоромився.
17:18Який гарний.
17:34Того вечора в домі батька було багато людей.
17:39Чому ти не розказував цього раніше?
17:42Бо я не розуміла, чому ти завжди такий самотній.
17:47Я рано навчився приховувати цю самотність.
17:50Бути як осі, не виділятися, не думати і не говорити про самотність.
17:56Словом, я з цим якось упорався.
17:59Ну, я знала, що твоя мама відправила тебе до батька.
18:04Але я не думала, що вони позбавили тебе любові.
18:10Зараз.
18:11Твоя мама дуже про тебе дбає.
18:19Мами не було зі мною, коли була потрібна.
18:24А тепер не розуміє, що зараз вона мені не потрібна.
18:29Вона вважає, що мусить урятувати мене від тебе.
18:34Це таким чином ти нас зв'язуєш.
18:38Вона ненавидить мене.
18:40Ти їй потрібна, Феріха.
18:44Бо вона має привід нагадати мені про себе.
18:49Я теж винен.
18:50Ніколи не розмовляв з нею.
18:53Треба було себе пересилити.
18:56І просто спокійно з нею поговорити.
18:58І я це зроблю.
19:00Але я не хочу ставати причиною твоїх нових непорозумінь з батьками.
19:04Я розумію.
19:06Та може ти станеш причиною розв'язання цих проблем.
19:09Я не хочу ставати причиною чогось і міри.
19:13Ми своїх власних проблем ніяк не розв'яжемо.
19:17Ми йдемо до цього.
19:22Просто через свої образи ти цього не бачиш.
19:26Але ми йдемо своєю дорогою.
19:29І куди вона нас заведе?
19:31Відколи я знаю тебе,
19:34всі дороги ведуть до тебе.
19:37Якщо ми разом,
19:38то мені байдуже куди йти.
19:39А мені ні.
19:42Бо ми йшли, не вибираючи дороги,
19:44і спіткнулися.
19:45І на крок не зрушимо далі.
19:47Розкажи мені, чого раніше не розповідала.
19:51Ти мені, я тобі?
19:55Розказуй.
19:58Колись давно я зачинила тебе тут.
20:01Мабуть, тоді ми поговорили вперше.
20:05Доки не прийшла Джансу?
20:08Про зарахування в універ я взнала від Джансу.
20:13То був один з найрадісніших днів у моєму житті.
20:17А потім він став одним з найрадісніших.
20:22Може, того дня і почалися всі наші страждання.
20:31Я не прийшла.
20:40Я провалилася.
20:51Фіріха,
20:52ти можеш уже йти.
20:55Швидше повідомь мамі добру звістку.
20:59Ще раз вітаю тебе.
21:10Я не можу повірити.
21:14В голові не вкладається.
21:18Навіть дочка-консьєржа пройшла.
21:24Приватні уроки, репетитори.
21:26Все, коту під хвіст?
21:27Я тебе питаю.
21:30Ти що, Джансу?
21:34Навіть до дочки-консьєржа не дотягнула, так?
21:37До задрипаної дочки-консьєржа не дотягнула.
21:40До задрипаної дочки-консьєржа.
21:45Відтоді щодня
21:46ці слова, наче виїдали мій мозок зсередини.
21:51Мабуть,
21:53ося історія з обманом почалася з цих слів.
21:57Ми вже все з'ясували про твій обман.
22:01Ми вже це пройшли.
22:04Нам треба рухатися далі.
22:07Влаштовувати своє життя.
22:15Як же я скучив за цими дотиками?
22:31Я не втримався, і знову тебе розсердив.
22:35Зовсім не розсердив, але не треба.
22:38Тебе лякає навіть згадка про наше кохання.
22:41Еміри, не треба, будь ласка.
22:45Ми розв'ятрили наші рани з дитинства.
22:47Але це не загоїть наших теперішніх рани, Міри.
22:51Моє важке дитинство не може виправдати моєї брехні.
22:55Звісно.
22:55Я це казав не для того, щоб виправдатися.
22:59Як ти ще не страждався, живочись зі своїм батьком?
23:02Які там страждання?
23:04Були лише веселощі, розваги.
23:07Безкінечні розваги.
23:17Привіт, красунчику.
23:36Що, сподобалося?
23:42Послухай, Еміри, Сарафоглу.
23:44І запам'ятай на все життя.
23:47Одна жінка приходить, інша приходить.
23:50А ти з родини Сарафоглу.
23:53Жодна жінка, чуєш?
23:55Жодна не посміє тобі відмовити.
23:57У тебе буде купа таких.
24:04Дякую.
Comments

Recommended