00:01Віддається не іграшка.
00:02Еміре, тоді дай мені ключ.
00:04Кажу, це не іграшка. Періха поклади це.
00:17Еміре, це кров.
00:20Як ти?
00:25А ти в порядку?
00:27Зі мною все добре.
00:36Еміре дуже сильно тече.
00:56Вставай, негайно їдьмо в лікарню.
00:57Нікуди ми не їдемо.
00:59Але ж сильна кровотеча.
01:01Ти хочеш померти?
01:03Хай помру та дверей не відчиню.
01:05Ти з божеволів.
01:07Вставай, поїдемо.
01:10Еміре кров тече.
01:12Помреш через упертість.
01:14Хто б казав про упертість?
01:16Де ключі?
01:16Не шукай вони в мене.
01:19Я сховав, ти не знайдеш.
01:21Еміре, ти так скоро помреш.
01:24Нехай помру.
01:26Я не відчиню дверей.
01:28Що ти задумав?
01:29Помер ти отак перед мною?
01:33Еміре, будь ласка, дай ключі.
01:36Де ти їх сховав?
01:39У ванні зубна нитка.
01:44Зубна нитка?
01:46Знайди голку.
01:47Має бути десь у спальні.
01:49Еміри, не дурій.
01:50Навіщо мені усе це?
01:51А ти ніколи в житті не шила?
01:53Ти що, геть здурів?
01:55Я не зможу зашити руку.
01:57То дивися, як я помираю.
01:59Бо ми не вийдемо.
02:00Ти божевільний.
02:01Зовсім зглосно з'їхав.
02:25Еміре, ти що там живий?
02:31На.
02:54Тільки насмакайся, добре?
03:06Я справді звіла тебе з розуму.
03:09Так ти така.
03:10Звіла з розуму і зарізала.
03:13Я тебе не зарізала.
03:19Не ворушуйся, тихо.
03:31Дуже болючо.
03:35Як думаєш?
03:58Я ненавиджу тебе.
04:02Я справді ненавиджу тебе.
04:04Ти кохаєш мене.
04:07Ти так кохаєш мене, що теж збожеволила.
04:11Ти не доумок, дурень.
04:14Я ніколи цього не забуду.
04:40Ненавиджу тебе.
05:01Ти добре знаєш.
05:05До тебе в моєму житті не було нікого.
05:11І не лише в моєму житті.
05:14В душі, у серці до тебе теж нікого не було.
05:21це кохання до тебе мене застало якось зовсім зненацько.
05:28багато що сталося через недосвідченість.
05:32І ця брехня, і інші помилки, це все через моє незнання.
05:39А я знав.
05:42Знав, жінок.
05:44Мав стосунки.
05:46Але ти це щось зовсім інше.
05:50Бачиш, мене й досвід не врятував.
05:53А до мене ти був закоханий?
05:57Я кохаю лише тебе, і ти це добре знаєш.
06:01У тебе...
06:04не було довших стосунків,
06:07ніж пригода на одну ніч.
06:13Та не бійся, Амір.
06:16Що мені до минулого, після того, що було?
06:19Та якщо ти не хочеш казати,
06:22то поговоримо про щось інше.
06:25Добре.
06:27Було таке.
06:29Щось більше, ніж на одну ніч.
06:32Але не кохання.
06:34То ви з нею жили якийсь час?
06:37Так.
06:38Як її звали?
07:09Едже.
07:10Не кажи мені, що ти вже йдеш.
07:13З мене Годі.
07:15Ти залишайся, як хочеш.
07:18Залишиш мене серед вовків?
07:23Ти з ними впораєшся.
07:25Я казала, що маю для тебе сюрприз.
07:28Який сюрприз?
07:29Хоч ти на нього не заслуговуєш.
07:32Амір.
07:40Що ти зробила?
07:42Знайшла простий спосіб захищатися відувки.
08:01Це було не кохання.
08:03Ми просто розважалися.
08:05Розважалася.
08:07А як же татуювання?
08:10Сміливо.
08:12Дуже сміливо.
08:14Так, вона така жінка.
08:16Судячи з татуювання, вона вірила у ваші стосунки?
08:19Не думаю.
08:22Не думаю, що це татуювання щось для неї означало.
08:25Вона не жила серйозно.
08:27Просто розважалася.
08:28Мабуть, розбила тобі серце.
08:31Та ні.
08:32Нікому це не вдалося.
08:34Жодній жінці, крім тебе.
08:35Навіть ідже?
08:38Скільки ви були разом?
08:40Майже рік.
08:42Потім мені набридло нічне життя, і їй уже не було зі мною так весело.
08:46Вона зрадила тебе?
08:48Викинула коника.
08:49Так.
08:51Ти страждав?
08:52Я просто дуже розсердився.
08:55Бо я по-справжньому страждав у житті лише через тебе, Феріха.
09:00Хай її не страждав, але вона тебе обманула.
09:04Це тому ти не довіряєш людям.
09:07А хіба я не довіряю?
09:10Може, я не маю права це казати?
09:14Бо і сама тебе обманювала.
09:16Але ти не довіряєш людям.
09:18Навіть найближчим.
09:19Добре, нехай мені.
09:21Але ж ти навіть Корею не довіряєш після всього.
09:25Ні віри, ні довіри.
09:26Знаєш цю приказку?
09:28Я ще дитиною навчився не довіряти батькові.
09:32Якщо ти не можеш довіряти батькові, то як можна довіряти іншим?
09:36А якщо не віриш і мамі,
09:39то вже ніколи і нікому не віритимеш.
09:43Ти так кажеш, бо вони розлучилися?
09:46Я кажу це, бо вони навчили мене не довіряти їм.
09:50Неужели ти так пам'ятаєш ці дитячі образи?
09:54Багато що старається з пам'яті, але не дитинство.
09:59Батько і мати ставлять на дитині свої відбитки.
10:01І хочеш ти чи ні, але носиш їх усе життя.
10:05От, і я в собі це ношу.
10:09Я не вірю.
10:11Нікому.
10:12Ні тобі, ні Кораю.
10:14Але якщо ти живе з батьком,
10:17то тебе виховувала ще й няня?
10:21Так.
10:22Няня була.
10:25І ти знаєш,
10:27навіть вона залишила на мені свій відбиток.
10:30Правда, поставлений рукою батька.
11:00Я коліно забив, болить.
11:02Іди, скажи, няні, іди до неї.
11:24Тетю Зейнеп.
11:26Тетю Зейнеп.
11:56Що?
11:58Ти що, крадеш гроші з моєї кишені, а?
12:01Дивно.
12:02Спадкоємець краде власні гроші з власної кишені.
12:05Цього ти навчився в матері?
12:07Твій відчин не дає тобі грошей?
12:09Я не крав.
12:10Це тетя Зейнеп взяла гроші.
12:14Ах.
12:16То краде ще й бреше.
12:17Проси пробачення в теті Зейнеп.
12:19Я не крав, і я не брешу.
12:21І вибачення не проситиму.
12:23Я кажу правду.
12:25Я бачу.
12:27Іди до себе.
12:28Не вийдеш, доки не попросиш вибачення в теті Зейнеп.
12:31Це тому мама віддала тебе.
12:39Пане, вам принести ще чаю?
12:54Ти мені казав, що батько непогана людина.
12:58Тепер я бачу, що він дуже погана людина.
13:02Він нікого не любить.
13:04Ти помиляєшся, він любить жінок.
13:07Батько і жінки.
13:10Це було частиною мого дитинства.
13:13А спогади мого дитинства – це мама і жінки.
13:18Я ж казала, моє дитинство прийшло у квартирах, де мама прибирала.
13:24Найбільше у квартирі джансу.
13:38Тато купив мені, бо він каже, що я справжня принцеса.
13:42І торкатися цього будиночка можуть лише справжні принцеси.
13:46А що, як доторкнувся?
13:47Тобі не можна, бо не ти справжня принцеса, а я.
13:51Ти теж не справжня принцеса.
13:53Твій тато обманув тебе, бо справжні принцеси бувають лише у казках.
13:58От піду і спитаю у мами.
14:00От побачу, що вона скаже.
14:03Скаже, що я справжня принцеса.
14:09Скажи щось, пересі, мамо.
14:11Вона каже, що тато мене обманює.
14:15На угоді, не сваріться.
14:44Мамо, дивись, вона усе поламала.
14:46Я не хотіла.
14:48Справді, це сталося випадково.
14:50Ні, ти навмисно це зробила.
14:52Я знаю, бо ти не принцеса.
14:54Жан-су, Люба, зараз полагодимо.
14:57Як ній купимо новий.
14:59Не свари подругу.
15:01Вона теж хотіла погратися.
15:04Феріха, а ти біжи вже додому.
15:06Прибирання ви ж закінчили.
15:08Мама тебе вже чекає вдома.
15:09Біжи, Люба.
15:14Тато мені казав, ніколи не грайся з дітьми прислуги.
15:28Вона була права.
15:30Я їй зрадила, не усвідомлюючи цього.
15:33Ти ж була просто дитиною.
15:35Я була не просто дитиною,
15:37а дитиною прислуги.
15:41Наче коли батько-консьєрш,
15:43то дитина стає якоюсь іншою.
15:53Іноді на мене знаходить така злість.
15:56На минуле, на теперішнє.
15:59На те, що пережила і пережив.
16:01На спогади, на мрії, на всіх,
16:03і на все відчуваю образу.
16:05Але щось стається.
16:06Я кожному можу пробачити.
16:10Навіть Джансу.
16:14А тобі ні.
16:18Тобі пробачити я не можу.
16:21Бо ніхто в житті мені
16:22не завдавав такого болю.
16:26Так, тато бив мене
16:27і жорстоко карав за все.
16:29А Мехмед, наче, робив усе можливе,
16:32щоб я забула, що він мені рідний брат.
16:35Джансу взагалі хотіла нас убити.
16:39Та ніхто з них не вразив моє серце так, як ти.
16:43Можливо, зараз я розумію тебе так, як ніколи.
16:47Я пережив той самий біль.
16:50Намагаючись забути твій обман,
16:52я вже навіть думав, що не пробачу тобі.
16:55Але щодня оставалося диво.
16:57Щоранку я пробачав тобі.
17:02Але потім, що вечора, я ненавидів тебе.
17:08Я така зла на тебе.
17:13Такої злості я ні до кого не відчувала.
17:17Феріха, як і я зли на себе.
17:20Я себе просто ненавиджу.
17:22Після тієї ночі, коли посмів підняти руку на тебе.
17:25Але посмів.
17:29Навіщо ти це зробив?
17:31Тобі було важко, зірвався.
17:34Ти не розумів, що ти руйнуєш.
17:37Усе ж склалося.
17:41Ми вже стали єдиним цілим.
17:44Я знаю.
17:46Як знаєш, скажи.
17:48Чому своїми руками ти все зруйнував?
17:52Я не хотів.
17:56Якась мить...
17:57Якась мить
17:59знищила усе наше минуле.
18:04Наче й не було нічого.
18:06Тих днів у будинку маніяка,
18:09гірського будиночка,
18:11у островах.
18:13Усі іспити, які ми склали,
18:15ти стер за одну мить.
18:19Дякую.
18:20Дякую.
18:29Дякую.
18:32Дякую.
18:34Дякую.
18:36Дякую.
18:45Дякую.
18:46Дякую.
18:48Дякую.
19:00Дякую.
19:12Дякую.
19:13Дякую.
19:14Допусти мене, будь ласка.
19:18Пам'ятаєш, як ти торкалася мене?
19:21От тому я тебе не пущу.
19:25Нам обом потрібна сила, яку ти даєш, обнімаючи мене.
19:30Свої найгірші і найкращі хвилини я пережила з тобою.
19:34Згадай якусь з найкращих.
19:36Вертоліт.
19:39Перше, що згадала.
19:46Повільно.
19:47Я зараз сама зкину пов'язку.
19:49Ми домовлялися.
19:55Підніми ногу.
19:58Еміра, що це?
20:01Обережно.
20:02Трохи вперед, так.
20:14Що за звук?
20:16Чекаю, скоро все побачиш.
20:45Яка краса, скажи.
21:05Розбудив тебе?
21:08Ні, я давно не сплю.
21:10А про що думаєш?
21:13Як мені муляли червоні туфельки.
21:16Розкажи.
21:18Ми ще не прокинулися, а ти вже чіпляєшся з розмовами.
21:22Згадай, як довго ми не розмовляли.
21:30Я спускалася сходом.
21:41І побачила тебе.
21:50Я ніколи не забуду, як ти бігла.
21:54Туфельки тобі муляли.
21:57Мамусю, рятуй, мамусю.
21:59Так тиснуть туфельки.
22:01Мамо, зніми їх.
22:03Зніми, мамо.
22:05Потім я впала на землю.
22:09Роздерла лоб і заплакала.
22:23Тоді я найбільше у світі хотіла мати ті червоні туфельки.
22:27І тебе хотіла так сильно.
22:30Навіть коли спочатку тікала від тебе.
22:34І я тобі муляв, як ті туфельки.
22:58Якщо зробиш це ще раз?
22:59Що зроблю ще раз?
23:01Якщо я поцілую тебе?
23:03Ти поцілував, щоб я не закричала.
23:05Так.
23:06Скористався нагодою.
23:08Еміре вже досить.
23:09Ми ж поговорили, правда?
23:11То відчиняй двері, і я вже спокійно вийду звідси.
23:14Феріха я не відчиню.
23:16Еміре, ми розмовляли усю ніч.
23:18І що з того?
23:19Якщо?
23:20А що можна вирішити за одну ніч?
23:23От бачиш, ми не все вирішили.
23:26Точніше, зовсім нічого.
23:27Бачиш?
23:28Відчиняти двері ще рано.
23:32Сніданок?
23:33Сніданок?
Comments