Боротьба доньки швейцара Феріхи та її матері Зехри, які живуть у розкішній квартирі в Етілері, проти всіх несприятливих умов свого життя, суцільної війни за існування. У той час як університет є ключовим пунктом мрій про майбутнє матері та доньки, сестра-близнюк Феріхи Мехмет, яка не вчилася після початкової школи, та її батько Різа, фаталістична людина за своєю природою, не відчувають такого ж хвилювання. Хоча Мехмет таємно ревнує Феріху, він також знає про ентузіазм свого близнюка та його прагнення до пишного життя «нагорі».
Гравці: Я бачив це у Вахіде Хазал Кая Кагатай Улусой Немає захоплення тексту Меліх Сельчук Сейда Атес Юсуф Акгун Деніз Угур Аху Сунгур Меч миру Уфук Тан Алтункая Пелін Ерміс Седеф Шахін Фейза Цівелек
00:00Ваш брат Аків здолав такий шлях, а ви навіть не підходите.
00:06У нас не було нагоди.
00:08Зятю, іди сюди, іди до мене. Ну?
00:12Їй-богу, якби не приїхав Аків, вони не прийшли б до нас.
00:15А тут усе змінилося.
00:17Кораю, дякую тобі.
00:34Сподіваюся, ви владнали всі свої проблеми.
00:37Твоя робота непроста, багато труднощів.
00:40Уже все.
00:42Добре. Ти задоволений Мехметом?
00:45Ми працюємо разом, всі задоволені.
00:48Він працює охоронцем?
00:50Ніби сімейна справа. Хто знає.
00:53Може, одного дня ви й мене покличете до себе.
00:56Звісно.
00:57Дядько не проти, якщо ми лип'ємо за це?
01:08Аків, ти ж привіз подарунок для феріхи. Він у сусідній кімнаті.
01:12Дякую, що нагадала.
01:14Звісно, я приїхав у гості не з порожніми руками.
01:19Я можу принести його тобі.
01:21Ні, я сама.
01:22Ні, я сама.
01:52Дай, дай я зачешу. Отак.
02:00Моя донька не буде торкатися сміття. Ні за що. Тільки золота.
02:07Ох, Люба, донечко, я тебе нікому не віддам.
02:11Перехай, дівчинка, не плач. Не треба.
02:14Не плач, доню. У тебе вже й сліз не залишилося.
02:17Не плач, Люба.
02:19Дякую.
02:21Я не пам'ятаю, щоб віддавала тобі цю ляльку.
02:26Я не пам'ятаю, щоб віддавала тобі цю ляльку.
02:36Ти її не віддала. Ти її загубила.
03:06Зядь не лишає її саму. Який молодець.
03:36Хочешь, щоб він знав?
04:06Навіщо мені це? Рано чи пізно знатиме. Я не сумніваюся в цьому.
04:18Він поїхав в Измір. Повернеться зранку.
04:25До ранку є час.
04:36Тут не можуть бути лише зяті. Якщо йдеться про родинну вечерю, то мають бути всі. Завтра чекаю на вечерю ваших батьків.
04:46Батьки Корая живуть у Анкарі.
04:51Як це «батьки Корая»?
04:54Вони батьки твого чоловіка, а значить і твої.
04:58Добре, вони в Анкарі. А що там сім'я молодшого зятя?
05:08А кіфе, вони... зайняті.
05:14Олег не вдавилася. Даруйте.
05:22Отакої. Бог свідок. І мама підтвердить, що в нас ніхто не забирає дівчат, наче якісь речі. Ані сватання, ані заручень. Зовсім нічого не було.
05:36Хлопці, ви забули наші традиції. Отак просто одружилися. Ми про вас навіть не знали. У нас немає жодної фотографії з вашого весілля. Жодної.
05:48Ми просто з феріхою розписалися.
05:51Так, у нас не було весілля.
05:55Це тепер так модно?
05:58Отже, один з вас син депутата парламенту, другий хвалити Бога багатія. І ви просто забрали наших дівчат. Навіть не влаштували весілля. Не соромно перед людьми.
06:20І справді, Акіфе. Дарма ми віддали дівчат.
06:23Так, Гюльсун, щойно я побачив тебе з чоловіком, одразу заспокоївся. Дай Боже. Одні є ідолі. Дві сестри, дві красуні привели двох гарних і розумних хлопців у нашу родину.
06:46Чого ще хотіти батькою від своїх дітей? Хіба що онуків дочекатися?
06:54Гарно сказано.
06:59У нашому селі всі чекають добрих новин. Якщо ви одружені, ми чекаємо тільки добрих новин. Феріха, я і тобі кажу.
07:06Подвійні новини, подвійна радість.
07:12Вони вже розлучитися хочуть, а ви говорите про якісь добрі новини.
07:16О, Боже, я щось не досказала, так?
07:31Гюльсун, що це?
07:41Не зважайте.
07:43Хто розлучається? Чому?
07:45Синку, я теж не зрозумів.
07:48Може, невістка просто бовкнула?
07:51Сахер, скажи, а ти просто пожартувала?
07:55Сахер пожартувала.
07:57Сахер пожартувала.
07:59Правда ж?
08:04Кажете, що віддали дівчат?
08:06А де ж речі з мого дому?
08:08Годинник. Що там іще?
08:17Граф злодіїв?
08:19Корай.
08:22Добре вийшло.
08:23Це ти про що?
08:25Свою дружину, спитай.
08:27Щойно я пішов з дому, вона влізла туди.
08:30Вкрала мої речі і ще й Гюльсун підмовила.
08:37Сахер, давай говори.
08:43Корай, уходимо.
08:47Пане Реза, пробачте.
08:50Дякую за вечерю.
08:53Гюльсун.
09:03Я благаю, пробачте.
09:06Бог мене покарає.
09:09Я сам тебе покараю.
09:11Я краще піду з нею.
09:23Що це таке?
09:25Ти все знав?
09:27Я навмисне.
09:28Вона сказала, що ми розлучаємося, щоб я змовчав.
09:31А я все сказав.
09:32Правильно.
09:33Еміре Годі.
09:34Поговоримо на горі.
09:37Я вже йду.
09:38Феріха, я краще не піду.
09:40Корайо, послухай, якщо ти не проти, я поїду додому з тобою.
09:44І я збиратиму речі.
09:46На це потрібен час.
09:48Навіть думати про це страшно.
10:02Навіть думати про це страшно.
10:10Кажи, що ти зробила?
10:12З тими речами.
10:14Що я могла зробити?
10:15Віддала бідним.
10:17Я це зробила, щоб сім'я не розпалася.
10:19А ви замість подякувати нападаєте.
10:21Я тобі зараз покажу.
10:22Годі вже.
10:23Припини.
10:24Я не Мехмед, якщо не провчу тебе.
10:30Клянуся, то я хотіла як краще.
10:35Мамо.
10:38Ти знала про це?
10:41Мамо, відповідай.
10:43Оті вже, припиніть нарешті.
10:45Тепер через нас нещасна жінка має плакати.
10:48Припиніть.
10:49Гюлю Сун, хай Корай привезе тебе до нас.
10:55Чи краще я сама до вас приїду?
10:58Ви так раптово зникли, я не знала, що й робити.
11:01Ні, Люба, дуже дякую.
11:03Справді.
11:06Тут вже немає про що говорити.
11:08Я чекатиму дзвінка будь-коли, добре?
11:10Не хвилюйся, я завтра піду і поговорю із ними.
11:14Хай трохи відійдуть.
11:16Добре, Феріха.
11:19Мені шкода.
11:31Уся родина за столом.
11:33Його так скінчилося.
11:40Це вперше і не останнє.
11:42Ми зможемо про це забути.
11:46Те, що ти сказав, дуже важливо.
11:51Те, що ти там зробив, я знаю, для тебе це дивно.
11:57Ти робиш незрозуміле для себе, але для мене це важливо, не уявляєш як.
12:02Я просто вірю.
12:04І хочу, щоб це було і в моєму житті.
12:09Тому й намагаюся зрозуміти твою сім'ю.
12:11А ти дже, Акифе, сідайте за стіл.
12:16Дєдько, ми ситі по самісіньке горло.
12:31Наїлися.
12:32Синку, не роби боляче мамі.
12:34Як заспокоїйся, сядемо і поговоримо.
12:36Дєдько, як так можна?
12:38Хочеш сказати, що ми вечеряли з дятем, який, можливо, вже прогнав сестру, а ми й не знали.
12:53Синку, ми старші, тому все знаємо краще за них.
12:56Зберемося разом, поговоримо.
12:58Почекай трохи.
12:59Дєдько, я нарешті приїхав сюди, тож дозвучи.
13:03Як заспокоїйся, сядемо і поговоримо.
13:05Дєдько, як так можна?
13:08Дєдько, як так можна?
13:09Хочеш сказати, що ми вечеряли з дятем, який, можливо, вже прогнав сестру, а ми й не знали?
13:14Синку, ми старші.
13:17Тому все знаємо краще за них.
13:19Зберемося разом, поговоримо.
13:21Я нарешті приїхав сюди, тож дозволь мені самому вирішувати, що робити, будь ласка.
13:26Ти ж сам бачив, що сталося.
13:29Дзвони, Гюльсун.
13:40Звинувачувати має право чесний.
13:42Ти подсупив у мене гроші.
13:44І тепер, коли я зробила помилку, зневажаєш мене, так?
13:47Чому ти не відповіла йому?
13:49Він сказав, ти вкрала і пішла.
13:52Кажу тобі чесно, я хотіла як краще.
13:56Дівчина була у жахливому стані.
13:58Вона прийшла до мене, бо лише мені могла відкритися і розповісти.
14:01Я хотіла допомогти.
14:02Я бачила таке в кіно, потім згадала, тому так і зробила ось.
Be the first to comment