Skip to playerSkip to main content
  • 2 weeks ago
Боротьба доньки швейцара Феріхи та її матері Зехри, які живуть у розкішній квартирі в Етілері, проти всіх несприятливих умов свого життя, суцільної війни за існування.
У той час як університет є ключовим пунктом мрій про майбутнє матері та доньки, сестра-близнюк Феріхи Мехмет, яка не вчилася після початкової школи, та її батько Різа, фаталістична людина за своєю природою, не відчувають такого ж хвилювання. Хоча Мехмет таємно ревнує Феріху, він також знає про ентузіазм свого близнюка та його прагнення до пишного життя «нагорі».

Гравці:
Я бачив це у Вахіде
Хазал Кая
Кагатай Улусой
Немає захоплення тексту
Меліх Сельчук
Сейда Атес
Юсуф Акгун
Деніз Угур
Аху Сунгур
Меч миру
Уфук Тан Алтункая
Пелін Ерміс
Седеф Шахін
Фейза Цівелек

ВИРОБНИЦТВО: МІЙ МЕДІААПІМ
РЕЖИСЕР: БАРІС ЙОШ
ПРОДЮСЕР: ФАТІХ АКСОЙ
ОПОВІДАННЯ-СЦЕНАРІЙ: МЕЛІС ЦІВЕЛЕК, СІРМА БЕРН
МИСТЕЦЬКИЙ КОНСУЛЬТАНТ: Есра Ергун Казмірчі

Category

📺
TV
Transcript
00:00Я не розумів твоєї родини. Дещо мені дуже не подобається.
00:07Але там є щось таке, що найважливіше для кожної дитини.
00:13Любов. Попри все.
00:18Попри помилки і гнів, усілякі образи.
00:23Їхня любов. І твоя любов до них.
00:26Це так. Вони і досі мене люблять.
00:32Хай навіть їй здається, що тепер відвернулись.
00:36Я знаю.
00:39Я раніше ніколи не казав тобі.
00:43Мене вразила твоя родина.
00:46Ваша щира повага до батька.
00:51І ваша небайдужість одне до одного.
00:54А як тобі жилося у батька?
00:56Першого вечора в батька я страшенно сумував.
01:09Я сумував за мамою.
01:11ЮНАЛЕ, як твій син виріс?
01:39І такий гарненький.
01:41Ага. Зразу видно, мій син.
01:44Емір, встань і привітайся з моїми друзями.
01:48Ах, мені здається, він плакав.
01:50Чого ти плакав, маленький принц?
01:52Я не плакав. Я спати хочу.
01:55Невже. Може, за мамою скучу?
01:57Синку.
01:58Хіба чоловіки плачуть, а?
02:00Я не плакав.
02:01Ти вчасно від мами відірвався.
02:05Якби ще трохи побув з нею, то став би справжнім мамієм.
02:10ЮНАЛЕ, ходімо, хлопець засоромився.
02:12Який гарний.
02:13Того вечора в домі батька було багато людей.
02:33Чому ти не розказував цього раніше?
02:36Бо я не розуміла, чому ти завжди такий самотній.
02:41Я рано навчився приховувати цю самотність.
02:45Бути як усі, не виділятися, не думати і не говорити про самотність.
02:50Словом, я з цим якось упорався.
02:54Ну, я знала, що твоя мама відправила тебе до батька.
02:58Але я не думала, що вони позбавили тебе любові.
03:04Зараз твоя мама дуже про тебе дбає.
03:11Мама не була зі мною, коли була потрібна.
03:18А тепер не розуміє, що зараз вона мені не потрібна.
03:23Вона вважає, що мусить урятувати мене від тебе.
03:26Це таким чином ти нас зв'язуєш.
03:32Вона ненавидить мене.
03:34Ти їй потрібна, Феріха.
03:38Бо вона має привід нагадати мені про себе.
03:43Я теж винен.
03:44Ніколи не розмовляв з нею.
03:46Треба було себе пересилити.
03:50І просто спокійно з нею поговорити.
03:52І я це зроблю.
03:54Але я не хочу ставати причиною твоїх нових непорозумінь з батьками.
03:58Я розумію.
04:01Та може ти станеш причиною розв'язання цих проблем.
04:04Я не хочу ставати причиною чогось і міри.
04:06Ми і своїх власних проблем ніяк не розв'яжемо.
04:12Ми йдемо до цього.
04:16Просто через свої образи ти цього не бачиш.
04:20Але ми йдемо своєю дорогою.
04:23І куди вона нас заведе?
04:25Відколи я знаю тебе,
04:28всі дороги ведуть до тебе.
04:31Якщо ми разом, то мені байдуже куди йти.
04:33А мені ні.
04:34Бо ми йшли, не вибираючи дороги, і спіткнулися.
04:39І на круг не зрушимо далі.
04:41Розкажи мені, чого раніше не розповідала.
04:45Ти мені, я тобі.
04:49Розказуй.
04:52Колись давно я зачинила тебе тут.
04:56Мабуть, тоді ми поговорили вперше.
04:59Доки не прийшла Джан Су.
05:01Про зарахування в універ я взнала від Джан Су.
05:07То був один з найрадісніших днів у моєму житті.
05:12А потім він став одним з найгірших.
05:16Може, того дня й почалися всі наші страждання.
05:19Я не прийшла.
05:34Я провалилася.
05:36Фіріха, ти можеш вже йти.
05:49Швидше повідомь мамі добру звістку.
05:53Ще раз вітаю тебе.
05:54Я не можу повірити.
06:08В голові не вкладається.
06:12Навіть дочка-консьєржа пройшла.
06:18Приватні уроки, репетитори.
06:20Все, коту під хвіст?
06:21Я тебе питаю!
06:23Ти що, Джан Су?
06:28Навіть до дочки-консьєржа не дотягнула, так?
06:31До задрипаної дочки-консьєржа не дотягнула!
06:35До задрипаної дочки-консьєржа.
06:39Відтоді щодня
06:40ці слова, наче виїдали мій мозок зсередини.
06:46Мабуть,
06:47ося історія з обманом почалася з цих слів.
06:50Ми вже все з'ясували про твій обман.
06:56Ми вже це пройшли.
06:58Нам треба рухатися далі.
07:01Влаштовувати своє життя.
07:03Як же я скучив за цими дотиками?
07:25Я не втримався і знову тебе розсердив.
07:27Зовсім не розсердив, але не треба.
07:33Тебе лякає навіть згадка про наше кохання.
07:36Еміри, не треба, будь ласка.
07:39Ми розв'ятрили наші рани з дитинства,
07:42але це не загоїть наших теперішніх ран, Еміри.
07:45Моє важке дитинство не може виправдати моєї брехні.
07:49Звісно.
07:50Я це казав не для того, щоб виправдатися.
07:51Як ти ще не страждався, живучи зі своїм батьком?
07:56Які там страждання?
07:58Були лише веселощі, розваги, безкінечні розваги.
08:12Привіт, красунчику.
08:14Що? Сподобалося?
08:33Послухай Еміри Сарафоглу
08:38і запам'ятай на все життя.
08:41Одна жінка приходить, інша приходить,
08:44а ти з родини Сарафоглу.
08:48Жодна жінка, чуєш, жодна не посміє тобі відмовити.
08:52У тебе буде купа таких.
08:53Тепер я знаю, звідки у тебе хворе самолюбство.
09:13Не заперечую.
09:15До того дня, як побачив тебе,
09:18я вірю в цю дурню про чоловіків із роду Сарафоглу.
09:20То я особлива жінка?
09:24В моєму житті ти особлива і єдина.
09:27Це справді так.
09:30Ти дав мені відчути себе найособливішою жінкою.
09:34Але потім втоптав мене в землю.
09:37Феріха, в мене є вади, так.
09:39Я помиляюся.
09:41Але моє кохання до тебе безмежне.
09:45Єдина справжня цінність у моєму житті – це моє кохання.
09:49Ти це знаєш.
09:50Чому я?
09:55Чому ти?
09:57Чому?
10:08Чому ти?
10:11На це, може, є тисячі відповідей.
10:14А може, є лише одна.
10:16Бо біля тебе я зрозумів себе.
10:18Став таким сильним, що можу зробити все.
10:25Через одне твоє слово став ніким.
10:27З тобою я побачив світло в собі.
10:38Не знаю, чи зміг пояснити.
10:39Поглянь на мене.
10:45Не хочу.
10:48Коли я не дивлюся на тебе, то почуваюся впевненіше.
10:54Не відчуваю себе такою негідницею.
10:57Такою невдячною.
10:58не дивлюся, бо можу розплакатися.
11:03Ти боївся дивитися на мене, бо відчуваєш те, що є я.
11:08Коли бачиш мене, то не може сховатися за свій гнів і впертість.
11:14У тебе не вийде.
11:17Я не дозволю цього.
11:23Навіть дивлячись тобі в очі, я не скажу нічого іншого.
11:29Цього разу так не буде.
11:30А як буде?
11:36Феріха Годі вже.
11:38Глянь на мене і скажи.
11:39Це кінець?
11:40Коли я привів тебе сюди, то хотів лише, щоб ти мене почула.
11:45Не для того, щоб ти прийняла якесь рішення, чи змінила прийняте.
11:49Я лише хотів, щоб ми просто поговорили.
11:52О, ти поговорили.
11:54Посиділи, побалакали. І що тепер?
11:57Що ти зараз від мене хочеш?
11:58Знаєш, чого я хочу?
12:01Щоб ти наважилася переступити через те, що зараз стоїть між нами.
12:06І заважає нам бути разом.
12:09Свою родину, мою матір, батька, Рюю, Феріха, забудь про всіх, крім нас.
12:18Ти так легко це кажеш, забути.
12:21А як це можна зробити?
12:23Замкнути двері, як ти це зробив, і тут є лише ми?
12:26То що робити? Ніколи не виходити звідси?
12:30Добре.
12:32Не забуваймо нікого.
12:34Ти не зможеш.
12:36Але ти звідси не вийдеш, не давши відповіді, ясно?
12:39Так і так. Я зробила все, що могла.
12:42І більше нічого не можу.
12:45Ми все ще тут.
12:47І ми розмовляємо.
12:48Ти ж можеш це сказати, правда?
12:50Тепер не важливо, що хочу я.
12:54Буде все по-твоєму.
12:56Ай.
13:03Ти знову все перекладаєш на мої плечі?
13:06Спершу змусив мене добровільно піти звідси,
13:08а тепер змушуєш добровільно залишитися.
13:10Я не змушую.
13:12Ти можеш робити, що сама хочеш.
13:14Я дуже втомилася.
13:16Феріха, так, ми втомили одного одного.
13:19Але я дуже боюся.
13:20Не хочу тебе втратити.
13:22Як тобі ще пояснити?
13:24Втомитися – це втомитися.
13:26Боятися – це боятися.
13:28Є речі, які не залежать від наших бажань.
13:31Ти казав, що ми не вийдемо звідси, поки не поговоримо.
13:35Ми поговорили.
13:36Глянь, що зробили з квартирою.
13:39І що вирішили?
13:42Нічого, якщо питаєш.
13:44А ти вірив, що все буде інакше?
13:48Ми тут, у чотирьох стінах,
13:50виливали все, накипіли, ображали, кричали.
13:53І це мало щось вирішити?
13:55Я ж казала, це не вихід.
13:59Я зробив усе, що міг.
14:01І тепер тобі полегшало?
14:03Кілька невеличких зізнань, кілька сумних дитячих спогадів.
14:06Розгардіяш у квартирі.
14:09Так, спогади дуже цікаві.
14:11Але що вони змінили?
14:14А що було до цієї розмови?
14:17Якби я не привів тебе, тобі слова мені не сказала.
14:19А так ми змогли поговорити про все це.
14:22Знову порожні слова.
14:26То ти досі не можеш сказати, що дала нам уся ця розмова?
14:29А хіба нічого?
14:31Хіба ми не домовились?
14:32Скажи щось.
14:35Що ти думаєш?
14:36Міра не тисне на мене.
14:38Чому?
14:39Ти боїшся?
14:41Боїшся порвати стосунки?
14:43Чи визнати, що досі мене кохаєш?
14:46Боїшся, бо знаєш про нашу любов.
14:48Ти знаєш, ні обмани, ні ревнощі, ні образи, ні кривди, навмисні чи ненавмисні.
14:57Не зруйнували кохання.
14:59Ми можемо знищити одне одного, але не наше кохання.
15:02Нам вистачає сил для сварок, але їх чомусь мало, щоб помиритися.
15:07Так, ти правий.
15:10Щоб я не говорила, куди б не тікала, щоб не вигадувала, усе одно я вертаюся до тебе.
15:18Усе? Ти задоволений? Щасливий?
15:21Так, ти правий. Твої образи, твоя помста.
15:25Усі твої вибрики знищували мене.
15:28Але кохання це не вбило.
15:30Ти правий, так?
15:32Але зараз воно мене не хвилює.
15:35Ти розумієш?
15:37Цього разу я не піддамся почуттям.
15:42Я тебе не обманюю.
15:45Кохання ще живе.
15:47Але це зовсім нічого не може змінити.
15:55Ти права.
15:59Усе марно.
16:02Вони виграли, а ми програли.
16:07І поразку треба визнати, правда?
16:08Есмель.
16:09Вони виграли.
16:09Дякую за перегляд!
16:39Дякую за перегляд!
17:09Дякую за перегляд!
Be the first to comment
Add your comment

Recommended