- 8 hours ago
Antarktyda
Category
🎥
Short filmTranscript
00:00:28Transcription by CastingWords
00:00:39Transcription by CastingWords
00:01:00Transcription by CastingWords
00:01:04Transcription by CastingWords
00:01:05Transcription by CastingWords
00:01:06Transcription by CastingWords
00:01:08Transcription by CastingWords
00:01:08Transcription by CastingWords
00:01:11Transcription by CastingWords
00:01:13Transcription by CastingWords
00:01:25Transcription by CastingWords
00:01:29and to which we will meet for a year, but for a little less.
00:02:05It's about 5 o'clock in the morning, I have to go to the cabin, which should be my home
00:02:09for the next three weeks.
00:02:10Actually, it's possible to be more, but still it's not true.
00:02:18It's important to add, that this one, on which we will get to Antarctica, is Ukrainian.
00:02:24This one is called Noosphere.
00:02:26Noosphere – це не тільки що зі Сталкеру, а ще й термін, який придумав Володимир Вернацький,
00:02:31український вчений, чиє ім'я носить наша атактична станція.
00:02:35Noosphere – це в першу чергу науково-дослідницьке судно, тому тут купа різних пристроїв для дослідження океану,
00:02:40і це судно оперується Національним атактичним науковим центром України.
00:02:44Так, в нас є така установа.
00:02:49Взагалі, знаходячись дуже далеко від дому, на самому краю Південної Америки,
00:02:54було супер незвично побачити український стяг,
00:02:57жовто-блакитну символіку, а також написана «Осфера Одеса».
00:03:00Одеса – це порт приписки, хоча зараз судно базується в Кіптауні.
00:03:05Це я вам писав перше враження.
00:03:07А вже потім, коли ти гуляєш по палубі, то починаєш звертати увагу на велику кількість написів,
00:03:13зроблених, ну, явно не солов'їною.
00:03:15А фрази «Mind your head» і оця милая інструкція, як правильно користуватися драбиною,
00:03:20остаточно наводять на думки, що це судно, яке не було побудовано в Україні.
00:03:25Раніше цей круголав називався «РРС Джеймс Кларк Рос».
00:03:29«Ройал Ресерч Шип Джеймс Кларк Рос».
00:03:31І якщо придивитися уважно, то на корпусі судно зараз ви можете побачити оці старі букви.
00:03:37То вони тут ще залишились.
00:03:46Цей корабель був названий на честь видатного британського полярного дослідника
00:03:50сера Джеймса Кларка Роса.
00:03:52Судно наводу спускала сама її величність королева Єлизавета ІІ у 1990 році.
00:04:02У 2021-му, після 30 років роботи на британську антарктичну службу, королівський криголам було вирішено продати.
00:04:15У цьому ж році його придбала Україна.
00:04:18Зараз це флагман національного науково-дослідницького флоту.
00:04:23Українське судно з дуже досвідченим українським капітаном Павлом Понасюком,
00:04:27українською командою та британським характером.
00:04:30Я насправді щиро вражений від того, наскільки це якісно зроблене, комфортне судно.
00:04:36Британці в цілому це вміють робити, бо вони роблять це і не знаю скільки сотень років.
00:04:40Але, що важливо, ми придбали його по дуже гарній ціні.
00:04:45Отже, Джеймс Кларк Рос був виставлений на продаж за 12 мільйонів доларів.
00:04:50Україна придбала його за 5.
00:04:53За це знову подякаю Великобританії і нашим дипломатам.
00:04:56Насправді, як мені сказали, якщо цей криголам розпилити на металобрух,
00:05:01то його ціна буде 3-4 мільйона доларів.
00:05:03А ми купили його за 5.
00:05:05І вже за півроку судно вирушило у свій перший рейс в Антарктику під українським прапором.
00:05:11Хоча все могло бути інакше, бо криголам залишив порт Одеси 28 січня 2022 року.
00:05:18Тобто менше, ніж за місяць до повномасштабного вторгнення.
00:05:22І якщо б цього не відбулося, то я думаю, що у ноосфери була б така сама доля, як і у
00:05:29Мрії.
00:05:29Однак на цьому пригоди українського судна не закінчилися.
00:05:34Коли ноосфера проходила протоку Дарданелли, вона зустрілася з БДК, з великими десантними кораблями російськими.
00:05:42І капітан ноосфери Павло Панасюк затолкнував головінанс Євгену Дикому і каже,
00:05:47«Слухай, я не вірив, що щось може бути, але ми зараз зустріли ці БДК і вони йшли по військовому в
00:05:54режимі радіотиші.
00:05:55Це взагалі не схоже на навчання».
00:05:58Ось так ноосфера розмінулася з війною.
00:06:06Отже, зараз на судні йдуть останні приготування.
00:06:09Ми ще чекаємо полярників.
00:06:12І завтра вранці виходимо в напрямку Антарктики.
00:06:36Приблизно об 11-ті вечора на борт прибула команда полярників ювілейної 30-ї української антарктичної експедиції,
00:06:43яка, власне, і поїде зимувати на Вернецькій.
00:06:46Загалом це 13 людей – 8 вчених, лікарка, кухарка, сісадмін, системний механік та дизолист електрик.
00:06:56Тепер сі в зборі.
00:06:59Тепер сі виробою.
00:07:01Тепер сі виробою.
00:07:03Тепер сі виробою.
00:07:21Загалом звідки вам розігаються на розігіст.
00:07:25Утальний кожа з іншої кілянки з розігандDamанні.
00:07:38So, on the 8th of July 11th of 2025, now the atmosphere raises the trap, gives the sword, and we
00:07:47go to the sea.
00:08:28Отже, ми зараз в Магеллановій протоці. Це протока між архіпелагом Терра Дель Фуего, вогняна земля, і, власне, материком Південна Америка.
00:08:40Це досить непросте місце для навігації, тому що тут багато підводних скель, шторми, досить сильні пориви вітру.
00:08:47Тому цей шматок шляху обов'язково проходити за допомогою лоцмана, тобто місцевої людини, яка тут все знає, скрізь орієнтується, а
00:08:56це обов'язкова умова.
00:08:58Хвилі вже потрохи починають зростати, але це цвіточки, коротше, ще, насправді, буде набагато гірше.
00:09:05Це, власне, до чого. Поки ще не сильно хитає. Давайте роздивимось на сферу.
00:09:17Нарешті можна підняти дрон і з висоти осягнути масштаби цього майже 100-метрового шестипалубного судна за вишки з усіма мачтами,
00:09:25приблизно як 10-поверхова будівля.
00:09:28Ноосфера – це не звичайний лайнер, а судна льодового класу з посиленим корпусом для пересування в умовах Антарктики.
00:09:34Носова частина має міцний льодовий пояс, яким круголам на дуже маленькій швидкості здатен прорізати молоду кригу товщиною до 1 метру.
00:09:43Руль і гвинт захищені льодорізом, а корпус зроблений зі спеціальної сталі, яка призначена для роботи при низьких температурах.
00:09:51За такою брутальною зовнішністю всередині ховається насправді дуже комфортне судно, яке може перевозити 50 пасажирів,
00:09:58і має все необхідне, щоб створити хюгі в суворих полярних умовах.
00:10:05Тут вам і медпункт, і пральня, і затишники в кампанії, і бібліотека, в якій збереглися перлини британської літератури.
00:10:13Автобіографія Майкла Олтфілда, новелла Розес-Арет, а також докладний гід щодо експлуатації операційної системи МС-ДОС.
00:10:21Все ж таки судно більше 30 років.
00:10:23Подивіться, яка мілота. Тут залишилась наліпка про бібліотеку Джеймса Кларка Роса з прохання повернути всі книги перед тим, як людина
00:10:31покидає судно.
00:10:34Британці.
00:10:35Український період на судні відзначився рясним інкристуванням стін, фотографіями ноосфери, полярників, ну і, звісно, пенглінів. Їх тут найбільше.
00:11:12НОСФЕРА
00:11:14А він і дає струм для руху судна.
00:11:24Після евакуаційних навчань та курсів самозастібання себе в гідрокостюм, що доволі непросто, ми вийшли з Магелланової протоки і залишилось тільки,
00:11:32власне, висадити лоцмана.
00:11:34Відбувається це в дуже цікавий спосіб. Не збавляючи обертів, до ноосфери в притул підходить катер, пасажир на ходу перестрибує, ну
00:11:43і все, люди радіють, махають, типу, вийшло, ми самі в шоці і катер підходить.
00:11:51Я, чесно кажучи, таке тільки в фільмах Майкла Бея бачив, напевно, ну, щоб так от просто на ходу пришвартуватися, забрати
00:11:57людину і відчалити. Вау!
00:12:09На протянці першого дня ми були нагороджені сонцем, хвилями і дедалі посилювавшимся вітром, який створював на морі якісь абсолютно неймовірні
00:12:21картини.
00:12:22Я, чесно кажучи, знатно замріювся на палубі і просто не міг рушити з місця, бо було настільки красиво, що здавалося,
00:12:30що це CGI, комп'ютерна графіка.
00:12:36І так, зараз такий час, що, напевно, потрібно сказати, що все, що ви зараз бачите, це не ChatGPT, не Міджорні,
00:12:43коротше, це не штучний інтелект, це природа.
00:13:18Дякую за перегляд!
00:13:40Дякую!
00:13:55На другий день почалася найскладніша, принаймні з пасажирської точки зору, частина подорожі. Десь о 10 ранку 12 березня ми зайшли
00:14:05в протоку Дрейка.
00:14:12Протока Дрейка – це приблизно 800 кілометрів відкритого моря між Південною Америкою і Антарктидою. Це – одне з найбільш небезпечних
00:14:20місць для мореплавства в світі.
00:14:21Відоме своїми непередбачуваними погодними умовами, вітрами, потужними течиями та хвилями в 10-15 метрів за вишки.
00:14:30Протока Дрейка вважається найштормовим місцем на планеті. Тобто тут нема сценарію, коли шторму нема. Тут питання, чи він слабкий, чи
00:14:39він сильний.
00:14:40Скоріше за все, нам сьогодні, принаймні, пощастило. Тобто хитає не сильно. Однак день тільки почався.
00:14:55Дві години по тому я вже лежав в глибокій шавасені, бо мене, як ви вже зрозуміли, підкосила морська хвороба.
00:15:04Так, відчуття, я вам так скажу, не дуже приємні.
00:15:09Морська хвороба або заколисування – це, по суті, бах у роботі мозку.
00:15:14Виникає він від того, що очі бачать одне, а тіло відчуває зовсім інше.
00:15:19Умовно, коли я йду по цьому коридору, мозок сприймає цю картинку як статичну.
00:15:23Але при цьому мене хитає зі сторони в сторону.
00:15:27Як наслідок, виникає такий собі конфлікт сенсорних систем,
00:15:30бо побачити очима ці коливання всередині судна не так вже і просто.
00:15:33Тобто, коли ти відкриваєш воду в крані, як от зараз, ти це бачиш.
00:15:39А коли ходиш по коридору компанії – не дуже.
00:15:44Насправді, в ілюмінаторі море не відчувається прям штормовим.
00:15:49Але все стає більш зрозумілим, коли ти піднімаєшся на капітанський місток
00:15:53і наочно бачиш оці вертикальні коливання судна.
00:15:59Приблизно як зараз, бачите? Низ-верх, низ-верх. Ну, ви зрозуміли.
00:16:07Найцікавіше, що таке відбувається і в нормальну погоду, коли світить сонце, небо чисто і ти не бачиш якихось супервисочених хвиль.
00:16:15Але все одно, якщо ти в протоці, ти постійно катаєшся на оцих американських гірках.
00:16:21І відчуття від цього, ну, якщо чесно, мерзень.
00:16:25Сподіваюсь, зелений мені личить.
00:16:28Поки ти лежиш, наче все ок, добре.
00:16:31Але коли ти встаєш…
00:16:37Перед входом у Drake все повинно бути максимально зафіксовано і закріплено,
00:16:41бо все, що просто лежить, одразу починає літати.
00:16:48У моряків, які ходять сюди, навіть є своя термінологія.
00:16:52Drake Lake – це коли протока спокійна.
00:16:55І Drake Shake – коли хитає.
00:16:57У нас були шейк-моменти, але я вам їх не покажу, тому що коли вони відбувалися,
00:17:03я просто лежав в своїй каюті в позі мішка з картоплею.
00:17:07І єдине, що мене змушувало підійматися – це просто необхідність сходити в биральні. Все.
00:17:14Вихід цього поручного кола, звісно, є.
00:17:20Але особисто мене пігулки просто робили в сон, що в цілому теж непогано,
00:17:24бо є люди, яким в таких умовах потрібно працювати.
00:17:27Наприклад, кухарям. І як вони це роблять – чесно, я не знаю.
00:17:31Коротше кажучи, Drake – це досить неприємний експіріенс, який просто потрібно пережити.
00:17:37Решті-решт, це ціна за те, щоб потрапити в антар.
00:17:56Після двох днів всеосяжного хитанія і заколисування ми вийшли із протоки Дрейка і потрапили в Південний океан.
00:18:07Можливо, хтось з вас чує цитопонім вперше, бо більшість з нас звикли до того, що океанів всього чотири.
00:18:14Але з 2000 року Міжнародна географічна організація виділила і п'ятий океан, який лежить поза 60 градусами південної широти.
00:18:22Саме він і омиває антарктиду.
00:18:27Окрім суворого клімату, у Південно-океану є одна дуже характерна риса, за якою його достатньо просто впізнати.
00:18:45Цей океан – головне джерело айсбергів на планеті.
00:19:01Дякую за перегляд!
00:19:16Дякую за перегляд!
00:19:19Під дією вітру та хвиль від айсберга можуть відколюватися доволі великі шматки.
00:19:24Це називається калдинг і нам дуже пощастило стати свідками цього видовищного процесу.
00:19:51А ввечері четвертого дня я нарешті побачив апарктиду.
00:20:23Дякую за перегляд!
00:20:33Дякую за перегляд!
00:20:49Перед тим, як ми продовжимо, дуже необхідно прояснити одне супроважливе питання.
00:20:53Якщо раптом у вас є друзі-моряки, ви знаєте, що в присутності моряка не можна ніколи казати, що корабль плаває.
00:20:58Бо корабль не плаває, корабль ходить і моряки дуже ображаються, якщо ти скажеш так.
00:21:03От у полярників така сама тема, коли хтось плутає Арктику і Антарктику.
00:21:08В 2021-му я був за тисячу кілометрів від північного полюса на архіпелагі Шпицберген.
00:21:13Це Арктика і вона, як ви бачите, дуже суттєво відрізняється від Антарктики.
00:21:17В цілому їх можна сплутати, бо і там і там холодно, і там полярні дні, і полярні ночі, і полярні
00:21:23сяйва.
00:21:24Але Арктика – це здебільшого океан і льот.
00:21:28А Антарктида, яка знаходиться в Антарктиці, це континент, окремий материк, часть суши.
00:21:37І цей материк насправді величезний. По площі він більше за Австралією.
00:21:43Так, і ще білий медведі в Арктиці. В Антарктиці білих медведів немає, тут пінгвіни.
00:21:57З приходом ночі рівень небезпеки для ноосфери кратно зростає.
00:22:03На капітанському містку вимикають світло.
00:22:06І в повній темряві команда займається дуже важливою справою.
00:22:10А саме відстежує айсберги.
00:22:29По щільності кожен такий айсберг приблизно, ну як бетонна плита.
00:22:59На п'ятий день подорожі близькість Антарктиди стала особливо відчутна.
00:23:03Так, на дворі березень, але ми в іншій півкулі, а це означає, що в регіоні вже почалася осінь.
00:23:25Однак, коли снів припинявся, види були просто грандіозні.
00:23:42Те, що ви зараз бачите, це Антарктика, тобто острови, які розташовані неподалік від материка.
00:23:49І ось на цих кадрах дуже наочно видно, звідки в цих місцях беруться айсберги.
00:23:58До речі про айсберги.
00:23:59Я розумію, що на екрані ці лідові брили не виглядають як видовищни, як в реальному житті.
00:24:04Бо на відео в першу чергу складно зрозуміти масштаб кожного такого айсберга.
00:24:11Наприклад, якщо б зараз в кадр не золотіла ця пташка,
00:24:14ви б навряд чи зрозуміли, що ося лідова брила насправді розміром з багатоповерхівку.
00:24:27Але, незважаючи на все це, айсбергів у цьому фільмі буде багато.
00:24:31Увесь час перебування в Антарктиці я фільмував їх як невіжени і зібрав небличку колекцію.
00:24:38Її родзинку ви зараз бачите.
00:24:41Я про оцей, достатньо рідкісний, смугастий айсберг,
00:24:44який виглядає, наче його змоделювали в 3D-програмі.
00:24:48Такий ефект через те, що лід кожного року вбирав в себе осадові породи та пил,
00:24:53утворюючи таку багатошарову структуру,
00:24:55яка насправді працює як дуже наочна біографія цього айсбергу.
00:25:05Ще один плюс айсбергів у тому, що це таке собі Airbnb для місцевої фауни.
00:25:09Власне, саме так я вперше побачив субад арктичних пендвінів,
00:25:13які з усіх ніг тікали від нашого Криголама.
00:25:29Які вони потєшні, це просто капець. Вау!
00:25:40З наближенням судна до фінальної точки нашого маршруту
00:25:44айсбергів стає дедалі більше, і це значно ускладню навігацію.
00:25:48Ризик зіткнення з ними цілком реальний.
00:25:51У 2007 році в цьому районі круїзний лайнер натрапив на айсберг і затонув.
00:25:56На щастя, ніхто не загинув, але ця ділянка маршруту, як і протока Дрейка,
00:26:00досить небезпечна і вимагає від команди максимальної уваги і обережності.
00:26:05Ноосфера вимушена йти дуже повільно, активно маневрувати
00:26:08і буквально протискуватись проміж крижанних бриль різного калібру.
00:26:12Усе це ускладнюється снігопадом і поганою видінністю.
00:26:18Але приблизно у другій годині дня, 15 березня 2025 року,
00:26:23ми нарешті дісталися в протокі Пінола.
00:26:26Тут судно пробуде найближчий тиждень.
00:26:33Чотири з половиною днів в морі і ми нарешті майже у цілі.
00:26:39Я кажу майже, бо це фінальна точка маршруту саме для наосфери,
00:26:43але ми будемо рухатись далі.
00:26:45Щоб зрозуміти, чому так відбувається, давайте подивимось на це з повітря.
00:26:50Червона точка на горизонті – це наш Криголам,
00:26:53а станцію ви бачите на передньому плані.
00:26:56Нюанс полягає в тому, що спеціального причалу для великих суден на Вернацькому нема,
00:27:00а протока, через яку сюди можна дістатися, вузька,
00:27:03і часто повністю блокується айсбергами.
00:27:06Тобто можна сюди зайти і залишитись надовго.
00:27:09Єдине сполучення між ноосферою і станцією – це невеличкі такі лодки «Зодіак».
00:27:14Наступний тиждень ці човни – це наш болт та болтфут в одному флаконі.
00:27:18Власне на них зараз і прибувають перші полярники з Вернацького.
00:27:22За декілька днів вони вирушать додому після тривалої роботи в антарктичних умовах.
00:27:26А їм на зміну прийде команда 30-ї антарктичної експедиції.
00:27:30Вони наразі готуються відбути на станцію.
00:27:33Посадка в човен на ноосфері відбувається через мотоскові сходи, які тут гордо називають «штормтрап».
00:27:39Коли на морі хвилі, спуск чи підйом по такій драбині перетворюється на справжній «Форт Боярд»,
00:27:44бо улетіти тут реально можна запросто.
00:27:58Полярники вирушають на станцію Вернацького, а повернуться на Криволам вони тепер тільки через рік.
00:28:03Якщо що, це не останній раз, коли ми їх бачимо.
00:28:06А тепер насправді дуже важлива інформація про цей регіон.
00:28:09Найближчий АТБ приблизно в 15 тисячах кілометрів звідси.
00:28:12Тобто варіанту збігати за чіпсами в супермаркет відсутній.
00:28:16Отже, для того, щоб 13 людей змогли один рік прожити в антарктичних умовах,
00:28:20потрібно доставити на станцію чималий запас провізії, палива і матеріалів.
00:28:25І все це повинно бути дуже чітко розраховане, бо залишитись, наприклад, без їжі,
00:28:29всередині антарктичної зими, ну, це відверто не дуже гарний сценарій.
00:28:40Це трюм ноосфери, в якому перевозиться декілька десятків тон корисного вантажу для полярників.
00:28:46Все, щоб пережити суворо зиму, від свіжих овачів до медикаментів.
00:28:50І це лише маленька частину того, що може перевезти українських криголам.
00:28:54До того, як в нас з'явилась ноосфера, ми використовували, фрактували суда інших країн для того, щоб доставити на Вернацькій
00:29:01команду і вантаж.
00:29:02І це було, насправді, досить складно і дорого, тому що попит на ось такі суда льодового класу в регіоні, ну,
00:29:09він просто, він шалений.
00:29:10Зараз українська антарктична експедиція вже ні від кого не залежить.
00:29:13І ми, навпаки, можемо самі надавати послуги і чим країнам.
00:29:17Спойлер, ми це дуже активно робимо.
00:29:20Так, на зворотньому шляху з Антарктики, ноосфера доставила назад в Чилі полярників польської станції Генрік Арцтовський.
00:29:28Ось тут знаходиться польська станція позаду мене.
00:29:32Раніше і поляків і ще декількох станцій обслуговували російське судно Академік Федоров.
00:29:37Це було до повномасштабного вторгнення.
00:29:39Зараз всі ці контракти забрала ноосфера.
00:29:43Окрім польської, це невелике судно з українським прапором
00:29:47зараз має контракти на обслуговування іспанської станції Габріела Кастілія і американської станції Паумер.
00:29:53Насправді запитів на логістичні послуги ноосфери набагато більше, ніж судно може зараз опрацювати.
00:29:59Головна перепона — це вік.
00:30:01Круголаму — 35 років, і він потребує технічного догляду значно частіше, ніж нове судно.
00:30:15Я чесно, от тільки в момент завантаження цієї шлюбки взагалі зрозумів, що ми дісталися нарешті
00:30:25Антарктики, станції — вау.
00:30:28Насправді, я думав, що це найвіддаленіша точка, до якої я коли-небудь приїжджав.
00:30:33Виявилося, що ні. Новозеландія була далі.
00:30:36Але по відчуттях — це реальний край світу.
00:30:40Я багато разів казав, що я не краю світу, але це дійсно край-край.
00:30:52Як тільки шлюбка з полярниками відійшла від ноосфери, до Криголама почали швартуватися нові човни.
00:30:58Їхнє завдання — якомога швидше завантажити і доставити на станцію — корисний вантаж для полярників,
00:31:04який прибув у трюмах судна.
00:31:06Десь за два місяці вся ця акваторія вкриється кригою, і будь-яка навігація стане неможливо.
00:31:14Тобто реально люди будуть тут заблоковані.
00:31:17Одна з найголовніших і нескладніших для транспортування речей — це паливо.
00:31:21Для його привезення на човни вантажать ось такі резервуари.
00:31:25Кожна така ємність — це умовно одна тонна дизельного палива.
00:31:29За шість наступних днів їх потрібно буде перевезти 140 штук.
00:31:34Човни Zodiac повністю відкриті, тому бути драйвером такого човна в хуртовину — це ще та роботка насправді.
00:31:41Але іншого вибору немає.
00:31:42У ноосфери досить невелике вікно — це приблизно тиждень, в рамках якого весь вантаж має бути доставлений на станцію.
00:31:50Головна проблема на цьому шляху — це погода, бо човни можуть швартуватись до Криголаму лише за умов відносно спокійного моря.
00:31:58За вантаження робота крана навіть при невеличкому штормі може бути вкрай небезпечною, особливо якщо вантажиться паливо.
00:32:05Тому якщо море спокійної хвиль немає, робота не припиняється до самої ночі.
00:32:13Ну, а що таке ніч на ноосфері — ви також вже знаєте.
00:32:17Рух айсбергів навіть в темряві моніториться за допомогою чотирьох потужних прожекторів.
00:32:23Якщо команда розуміє, що айсберг насувається на судно, ноосфера має швидко відійти на безпечну відстань.
00:32:29Тут важливо додати, що зараз Криголам утримується на місці без якоря, а за рахунок системи динамічного позиціонування.
00:32:35Комп'ютер сам керує двигунами таким чином, що судно стоїть на місці з похибкою в декілька сантиметрів.
00:32:42В разі небезпеки ноосфера не витрачає час на підйом якорю, а одразу дає газу і міняє дислокацію.
00:32:52Насправді за весь час нашої стоянки в цій протоці Криголами принаймні один раз доводилось так вчинити,
00:32:57через те, що айсбергі починали блокувати нас з усіх сторін.
00:33:06Коли вся ця вантажна суета трошки спадає, одна з перших деталей, яку ти помічаєш в Антарктиці,
00:33:12це неймовірне розуманіття фауни.
00:33:18Навкруги плавають кити, літають птахи, вистрибують з моря величезні косякі риб.
00:33:25Хоча хвилинку, по рибі навпевнений.
00:33:28Давайте ще раз по вільному подивимось.
00:33:32Так, вибачаюсь, я подумав, що це платва, а це пінгвіни.
00:33:39Так от, навкруги стрибають пінгвіни, літають птахи і майже одразу, як я підняв повітря дрон,
00:33:45то побачив свого першого кита, який поважно і розмірено пропливав неподалік.
00:34:01Це горбатий кит. Він найпоширеніший в Антарктиці.
00:34:05Тут вони в основному харчуються через те, що в антарктичних водах дуже багато криля.
00:34:10Це така антарктична креветка.
00:34:11А для спарювання і народження дітей перемішуються ближче до екватора.
00:34:15А це десь вісім тисяч кілометрів. І цю відстань вони долають щороку в Ростові.
00:34:29Врешті-решт кит розправив свої плавці.
00:34:32У горбатих китів вони реально величезні, майже як крила.
00:34:35І гранув на глибину. Скоріш за все, пішов шукати їжу.
00:34:39Я вам чесно скажу, я багато десь знімав кітів, але...
00:34:42Ну так, що в перший день отак от просто...
00:34:46Ну...
00:34:48І я такого не бачив, чесно.
00:34:50Причому це не один кіт. Їх тут, ну просто...
00:34:52Їх тут...
00:34:54Ну десятки, ну декілька кітів точно я бачив до сьогодні.
00:34:57Тобто тут прямо стоячий кітовий двіж.
00:35:00Вау!
00:35:01Це прям...
00:35:03Я вражений.
00:35:04Ах...
00:35:18Як ви пам'ятаєте, для того, щоб дістатися станції, потрібно пройти протоку,
00:35:23льодова ситуація в якій змінюється багато разів за день.
00:35:26Але нам пощастило.
00:35:46Я би хотів сказати, що зараз моя нога ступила на останній невідвіданий мною континент.
00:35:52Але це не зовсім так.
00:35:53Тому що українська станція розташована на острові.
00:35:55І технічно це не Антарктида, це ще Антарктика.
00:35:58Але до Антарктиди тут рукою подати.
00:36:01Власне, ви її зараз бачите.
00:36:03Це оці велетенські гори на задньому плані, які відділяються протокою.
00:36:07Ця частина материка має назву «Півострів Київ».
00:36:10Це реальний топонім і, можливо, єдиний у світі Київ, який до сих пір не забудований багатоповерхівками.
00:36:23Острів, на якому знаходиться станція Вернадського, називається Галіндес.
00:36:26Він насправді маленький, менше одного квадратного кілометру.
00:36:30А основні будівлі станції взагалі розташовані на невеличкому п'ятачку.
00:36:33Тут все майже як у бабусіна дачі.
00:36:42До того, як тут замайорив цей жовто-блакитний прапор, ця станція належала британцям.
00:36:47І була безкоштовно передана нам в 96-му році.
00:36:51Це був вже з доброї волі від британського уряду,
00:36:53бо після розпаду СРСР Росія відмовилася передати Україні хоча б одну з 12 радянських антарктичних станцій
00:36:59і оголосила себе їх єдиною правонаступницею.
00:37:03Ну, ласково просимо.
00:37:10Всі двері тут відчиняються всередину.
00:37:16Робиться це тому, що взимку тут нападає стільки снигу, що двері просто-напросто не відчинити назовні.
00:37:23Тільки всередину.
00:37:31Давайте дивитись, що тут до чого.
00:37:33Отже, ми зараз дивимося на оцю велику зелену будівлю, яка є центральною на станції.
00:37:43Проходимо роздягальню і потрапляємо в вузький і довгий коридор, завішений старими фотографіями.
00:37:48Тут дуже багато різних артефактів і автограф тура Хірдала і, наприклад, фотографія Біла Гейтса, який у 2010 році відвідував станцію
00:37:58Вернадського з родиною.
00:37:59Далі по коридору – кабінет біології, радіостанція, офіс бейс-командера, тобто начальника станції, а також два предмети, які ви менше
00:38:08за все очікуєте тут побачити – сноуборд і арбалет.
00:38:12Не перемикайтеся, і я розповім, навіщо вони тут.
00:38:15Приблизно 9 місяців на рік станція Академік Вернадський повністю заблокована від зовнішнього світу. Сюди не можна ані потрапити, ані виїхати
00:38:23звідси.
00:38:24Тобто, якщо щось трапиться, на допомогу ніхто не прийде.
00:38:27На станції все підпорядковується одному важливому правилу. І це правило – краще перестрахуватись.
00:38:34Генераторів, які в Ситоджібля – три. Один працює, один в цей момент на профілактиці, а один на всяк випадок.
00:38:40Теплокотлів – два, але, знову, про всяк випадок, є ще один електричний.
00:38:45Цистерна для диспалива, яку, до речі, спроєктував для станції Інститут Патона, має подвійну оболонку.
00:38:50Ну і, нарешті, тут є запасна будівля станції. Теж, про всяк випадок.
00:38:55Центральна споруда, яку будували британці, зроблена з дерева, і пожежа – ну, це, напевно, найгірший сценарій, який собі можна уявити.
00:39:02Тому тут на кожній стіні купа вогнегасників.
00:39:06Ще один важливий аспект – це автономність.
00:39:08Команді необхідно протриматись один рік без допомоги ззовні.
00:39:13Пляшками з водою тут заставлено геть усе, але їх точно не вистачить на такий термін.
00:39:17Тому вода тут береться з океану, опріснюється, обов'язково мінералізується і подається в кран.
00:39:23Опріснена, мінералізована вода з південного океану.
00:39:31На смак, як звичайна вода.
00:39:34Ще один цікавий напрямок – це медицина.
00:39:36Отже, познайомтеся з Іванкою – лікарем 29-ї української антарктичної експедиції.
00:39:44Як вже майже літня людина, я в першу чергу попросив Іванку показати мені її аптечні комори.
00:39:50І тут, ви знаєте, є на що подивитися, бо ліки в цій аптечці реально на всі випадки життя.
00:39:55Те саме стосується і лікаря на антарктичній станції.
00:39:58Це спеціаліст дуже широкого профілю, який повинен вміти набагато більше, ніж звичайний терапевт.
00:40:03Наприклад, робити рентген та лікувати зуби.
00:40:07І так на станції є окремий стоматологічний кабінет і Іванка вміє користуватися усім цим добром.
00:40:12Я думаю, багато хто з вас бачив цю фотографію, на ній радянський полярник видаляє апендік сам собі в Антарктиді.
00:40:20Бо він був лікарем і, власне, єдиною людиною на станції, хто зміг би провести такого роду операцію.
00:40:27Щоб уникнути таких пригод, деякі країни вдаються до дійсно радикальних заходів.
00:40:32В Австралії лікарі, які зимують на антарктичних станціях, зобов'язані проходити апендіктамію перед відрядженням.
00:40:37В Чилі пішли ще далі.
00:40:39В чиліському поселенні на острові Кінг-Джордж взагалі всі довгострокові мешканці, включаючи дітей,
00:40:45повинні видалити апендекс перед переїздом.
00:40:48На українській станції, на щастя, таких імог немає.
00:40:50У нас, наприклад, такого не було, але у нас було обов'язково робити,
00:40:54потрібно було зробити фіброгастродиоденоскопію, тобто втнути зонд.
00:40:59Оце за замовчуванням кожен зимівник, який сюди їдє, таке робить.
00:41:02До речі, полярники на Вернацькому взимку майже не хворіють на ГРВІ і грип.
00:41:07Це відбувається через те, що хвороби тут просто нема кому розповсюджувати.
00:41:11Перше захворювання тут починається з першими туристами на станції.
00:41:15Так, до речі, тут бувають туристи.
00:41:16В доковідні часи станцію відвідувало приблизно 4 тисячі людей на рік.
00:41:20Але потрібно сказати, що тури в Антарктику, ну, це, напевно, один з найдорожчих видів туризму взагалі.
00:41:27Найдешевший круїз, який я знайшов, починався з 12 тисяч доларів.
00:41:31Зазвичай ціна квитка десь 15-18 тисяч за одну людину.
00:41:35І це нижня планка, тобто може бути ще дорожче.
00:41:40Умови, в яких живуть полярники, не можна назвати аскетичними, але це точно не готель.
00:41:46Кімнати тут дуже схожі на купе в потязі Укрзалізниці.
00:41:50Я мушу розмовляти пошипки, бо тут всі сплять, але те, що мене розірвало, перегородки тут дуже тонкі.
00:41:58І тому є звичка не заводити будильника, тому що будильник може розбудити сусіда.
00:42:04Будять тут дотиком, а заявку на це прийнято лишати на оцій дошці.
00:42:08Ось, наприклад, Таня, яка буде чергувати в нічну зміну, хоче, щоб її розбудили у пів на дванадцяту.
00:42:13Так, тут і в день, і вночі кожну годину роблять обходи для того, щоб перевірити справність основного обладнання.
00:42:20Чи нормально працює генератор, чи все окей з холодильниками, в яких зберігається їжа.
00:42:24Знову ж таки, щоб перестрахуватись.
00:42:30До речі про їжу.
00:42:33Їжа в Антарктиді – це більше, ніж просто їжа.
00:42:36По-перше, полярники витрачають дуже багато калорій просто через холод і стрес.
00:42:40А по-друге, смачна різноманітна їжа – це один з ключових факторів психологічної підтримки команди в умовах ізоляції.
00:42:47Тому кухар, без перебільшення, це одна з найважливіших людей в команді, від якої багато що залежить.
00:42:53І це єдиний працівник, в якого є офіційний вихідний.
00:42:56В неділю їжу готують інші полярники, хто що вміє.
00:42:59Як ви вже здогадалися, те, що ви зараз бачите, це якраз неділя.
00:43:03Кухарем на 29-й експедиції був Назар – молодий і талановитий шеф.
00:43:07Коли я зайшов до нього на кухню, Назар робив сир по карпатським рецептам і булочки з корицею на антарктичний манер.
00:43:14Це означає сухе молоко, це означає багато масла, добра, жирна, смачна калорійна булочка.
00:43:22А ще зробити їх маленькими і великими різних розмірів для того, щоб кожен вибрав свою,
00:43:26бо полярники різні, з різними апетитами.
00:43:29Хтось захоче з'їсти дві великих, а комусь одної маленької буде достатньо.
00:43:33Знаєте, ми з Кацуріним на їжі України багато разів казали, ось дивись, це найкраща, найкрасивіша кухня.
00:43:41Тут неймовірний вид, але мені здається, що саме ця кухня має просто найкращий вид.
00:43:53Це чотири, це дуже смачно.
00:43:55Найбільша складність по їжі в Антарктиці – це, власне, зберегти цю їжу.
00:43:59Зберігають тут всіма можливими способами – від ферментації до дегідрації.
00:44:04Це солнина.
00:44:06Зараз даю.
00:44:07Це солнина, яка в нас висить вже більше року.
00:44:11Тобто це ще з попереднього року засолили свининку.
00:44:14Свинка була кілограм 700, тепер вона трошки менша, вона трошки всохла.
00:44:19Ми її тримаємо на призмінку, ми її поріжемо і попробуємо.
00:44:22Ще якихось 70 років тому їжа для полярники була, м'яко кажучи, не така різноманітна.
00:44:28Ось ця кулінарна книга зберігає рецепти страв, які готували зимівники британської антарктичної станції в 50-х роках минулого сторіччя.
00:44:37Тут вам і рулети з морського котика, і запечена пінгвіняча грудка.
00:44:44Зараз про таке дивно навіть чути, бо окрім того, що будь-яка фауна в Антарктиці суворо охороняється,
00:44:49що пінгвіни – це взагалі один з символів Вернадського.
00:45:02Вони – перше, що ти бачиш, коли потрапляєш на станцію.
00:45:05Бо саме пінгвіни зазвичай зустрічають всіх перебуваючих прямо біля пірсу.
00:45:15Насправді на Вернадському два пірса, і обидва контролюються пінгвінами.
00:45:24Але найбільше їх вточці на краї острова, яка називається Пінгвін-Пойнт.
00:45:35На острові Галіндез зараз мешкають приблизно 6 тисяч пінгвінів.
00:45:38І якщо вам цікаво, як їх порахували, то, власне, саме так.
00:45:42З дрони беруть і рахують оці білі точки.
00:45:48Робляться біологи, які, окрім підрахунку пінгвінів, вирішують ще багато наукових задач.
00:45:53Отже, давайте зараз більш детально розберемось, чим взагалі займаються українські полярники.
00:46:01Перше – це метеорологічні дослідження.
00:46:07Антарктида відіграє ключову роль у глобальній атмосферній циркуляції.
00:46:12Говорячи простіше, цей район суттєво впливає на погоду на всій планеті.
00:46:17Вітри, шторми в Америці чи навіть Європі – все це пов'язане з подіями на Південному полюсі.
00:46:23Тому метеорологічні дані з Антарктиди критично важливі для сучасної авіації, мореплавства та прогнозування кліматичних змін.
00:46:31Без знання погоди в Антарктиці погода в решті світу буде набагато менш прогнозована.
00:46:36Саме тому дуже важливо постійно моніторити погоду саме тут.
00:46:39Насправді, перші полярні станції в Антарктиці, як ця британська, були тут саме через метеорологічні дослідження.
00:46:46От настільки важливими вони тут є.
00:46:50На Вернацькому кліматичні дослідження є найдовшими в усій Антарктиді.
00:46:55Вони ведуться щодня з 1947 року, тобто вже майже 80 років безперервно.
00:47:03За рахунок такого величезного масиву даних, вчені змогли встановити, що за останні 70 років середньорічна температура повітря в Антарктиці зросла
00:47:12на 4 градуси.
00:47:14А найбільша температура, яку зафіксував тут особисто я, це плюс 6.
00:47:19Так, зізнавайтесь, ви теж думали, що в Антарктиці дуже холодно?
00:47:23Насправді, ні.
00:47:25Власне, тут буває дуже холодно і саме тут був зафіксований температурний рекорд – мінус 89 по Цельсію.
00:47:32Але це було на Матерікен, в Антарктиді.
00:47:35Тут, в Антарктиці, саме на Вернацькому, зазвичай взимку температура мінус 15.
00:47:41Але ці місця відомі своїми дуже потужними вітрами.
00:47:45В минулому році на Вернацькому зафіксували вітр близько 45 метрів на секунду.
00:47:49Це приблизно 160 км на годину.
00:47:51Ось такий човен, який був закріплений майже здуло з пірсу.
00:47:55Ну і додайте сюди сніг. Багато снігу.
00:47:57Стосовно рівня снігу, який випадає на Вернацькому.
00:48:01Бачите оту драбину?
00:48:03Вона тут не просто так.
00:48:05Річ в тому, що зазвичай снігом завалює весь перший поверх.
00:48:09І, власне, по цій драбині через цей балкон люди і виходять на вулицю.
00:48:16А зараз ось так.
00:48:18Це морський котик.
00:48:19За розповідями полярників, в одну з зим такий самий морський котик грівся отут.
00:48:24Тому що перший поверх просто по дах завалило снігом.
00:48:28Ви, власне, самі бачите, яка погода. І це ще осінь тільки. Це ще навіть не зима.
00:48:34Але метеорологи будуть працювати всю ніч.
00:48:37От зараз вони пішли запускати метеозонд.
00:48:39Ось, власне, таким чином достоється погода.
00:48:42Збір даних тут відбувається вісім разів за день, без винятків.
00:48:47Кожні три години дані по погоді, от зараз пішов сніг,
00:48:52це значить, що за три години, максимум за три години на Грінвічі в Лондоні
00:48:57будуть про це знати і, власне, сформують прогноз погоди.
00:49:01Коли ви читаєте прогноз погоди в вашому місці,
00:49:04знаєте, що це, в тому числі, робота метеорологів з Вернадського.
00:49:11Ще один напрямок досліджень – це хімія та геофізика.
00:49:14Під хімією мається на увазі атмосферна хімія,
00:49:17і основні дослідження стосуються рівню озону.
00:49:20Вимірюють його тут через озонову діру.
00:49:22Відкрита вона була, до речі, саме тут, на Вернадському.
00:49:25Тоді станція ще була британська і мала назву Фарадей.
00:49:28З тих пір ця діра то збільшується, то зменшується,
00:49:31але вона постійно майорить над Антарктидою.
00:49:34І саме тому тут дуже важливо моніторити рівень озону,
00:49:37бо саме озоновий шар в атмосфері
00:49:39найбільше блокує небезпечне ультрафіолетове випромінювання.
00:49:43Ці дані на станції оновлюються кожен день у вигляді позначок на цій дошці.
00:49:48Чим менше це число, тим більше потрібно захищатися від ультрафіолету.
00:49:53Якщо рівень озону в атмосфері низький,
00:49:55і наносити захисний крем потрібно навіть в похмурий день.
00:49:58Якщо цього не зробити, то ось.
00:50:01Можна достатньо легко потрапити на обкладинку журнала по дерматології.
00:50:06Вимірюванням озону на станції займається окрема людина – озономітрист.
00:50:09І це найвідданіший працівник, бо він живе на роботі.
00:50:13Буквально. Ось там зверху апаратура, а ось вже і ліжка озономітриста.
00:50:18Ну, принаймні, в нього є своя окрема кімната.
00:50:21Також на Вернацькому проводять дослідження магнітного поля Землі
00:50:25за допомогою датчиків, розташованих в цих двох павільйонах.
00:50:29Вони зроблені з немагнітного матеріалу і знаходяться на певній відстані від станції.
00:50:33Будь-який залізний предмет, умовно ключі в кишені, можуть вплинути на їхню роботу,
00:50:38тому до цих павільйонів заборонено наближатися.
00:50:42Всім, окрім пінгвінів. Їм можна.
00:50:46Пінгвінам взагалі на острові можна все.
00:50:50Їх дослідженням, як ви пам'ятаєте, тут займаються біологи.
00:50:54І не тільки ними, бо біологія – це ще один з великих напрямків роботи на станції.
00:51:01Вивчають і досліджують тут мікроорганізми, паразитів, комах і морських савців, в тому числі китів.
00:51:08Тим паче, що для цього інколи навіть не треба нікуди їхати.
00:51:11Можна просто вийти на пірс і натрапити на кита, який задрімав в 30 метрах від станції.
00:51:17Кіти тут часто сплять по двоє чи навіть по троє – це частина їхньої соціальної поведінки.
00:51:22Як і у дільфінів, одна половина мозку в цей момент в них залишається активною, щоб контролювати дихання,
00:51:27бо кити дихають повітрям, тому їм потрібно виринати навіть під час сну, як от зараз.
00:51:36Кит робить вдих і знову занурюється.
00:51:40Так, ну і прийшов час розповісти, навіщо на станції потрібен арбалет.
00:51:44За його допомогою беруть біопсію у китів, тобто невеличкий зразок шкіри.
00:51:51Стріла тут спеціальна, вона має трохи заточену закінцівку та поплавок.
00:51:56Постріл з арбалета…
00:51:58Блін, я розумію, що ця фраза варварські звучить по відношенні до кита, але повірте, все не так погано.
00:52:05Так от, постріл з арбалета робиться в найменш чутливу зону – біля спинного плавця.
00:52:10Якщо готові, то давайте стріляти.
00:52:19Виглядає неприємно, але біологи кажуть, що для кита по відчуттях це як укус камара.
00:52:24Я не знаю, звідки вони це знають і чи стріляв хтось колись з арбалета по біологам, але давайте повіримо їм
00:52:30на слово.
00:52:32Китів тут ідентифікують за малюнком на хвостовому плавці – флюку.
00:52:36У кожного він унікальний, це майже як відбиток пальця, що дозволяє розрізняти окремих тварин.
00:52:43Взагалі, китів тут так плідно досліджують, тому що вони гарні біоіндикатори.
00:52:47В китових тканинах накопичуються токсини і біопсія жиру дозволяє оцінити рівень забруднення навколишнього середовища.
00:52:54Ну і також потрібно додати, що кити – це справжні дужки.
00:52:59Коли в Антарктиці гарна погода і відповідний настрій у кита, то він може витворяти навіть ось такі речі.
00:53:06Просто подивіться на цього плавця.
00:53:14Він настільки розслабився, що плавником зачепив човен з біологами.
00:53:18В шлюбці в той момент також був Сашко з адмінстанції, який, власне, і керував дроном.
00:53:25Кити взагалі не агресивні.
00:53:27Тобто жоден з тих китів, яких не бачили сотні, не знаю, скільки їх там було,
00:53:32жоден з них ніякої агресії до нас не проявляв.
00:53:34Тобто, навіть помітно, де він оця ластами хлопав, він сам перелякався, що щось вдарив.
00:53:42Він такий перевернувся назад, типу, знаєш, такий в шоці, що відбулося.
00:53:51Ще один об'єкт уваги біологів на Вернацькому – це пінгвіни.
00:53:56Станція в цьому сенсі унікальна, тому що пінгвіни тут живуть максимально поруч з людьми.
00:54:02Так, до речі, було не завжди. Ще в 2007-му ніяких пінгвінів тут не було.
00:54:08Але через глобальне потепління згодом вони почали гніздитися тут, на Галендезі.
00:54:14Стосовно пінгвінів, тут діють жорсткі правила.
00:54:17По-перше, пінгвіни тут мають пріоритет на дорозі.
00:54:20Тобто, якщо ваші шляхи перетинаються, то ти завжди на другорядній, а у пінгвіна завжди головна.
00:54:25Тобто, його завжди потрібно пропускати.
00:54:31Також їх заборонено торкатися і наближатися занадто близько.
00:54:35Але якщо присісти, тобто стати не таким високим і небезпечним, то ви самі бачите, що відбувається.
00:54:45Пінгвінам стає цікаво, і вони зазвичай підходять самі.
00:54:52І ось це вже правилами не регламентується.
00:54:56Порода пінгвінів, яка живе на Вернацькому, називається субантарктичний пінгвін або джентл.
00:55:01Їх досить просто розрізнити через білу смужку на голові.
00:55:06І є ще одна унікальна особливість джентлу.
00:55:09Ви знаєте, що пінгвіни дуже смішно ходять, бо це пов'язано з конструкцією їх тіла.
00:55:14Як кажуть наші полярники, пінгвіни – це ластівки, які поїли пізно ввечері.
00:55:22Насправді їм навіть легше ковзати на животі по снігу, і це доволі розповсюджений прийом.
00:55:30Але по-справжньому розкрити свої здібності пінгвіни джентлу можуть в воді.
00:55:35Тут все кардинально змінюється.
00:55:46Зафільмувати камерою пересування пінгвіни під водою дуже складно через їх неймовірну швидкість.
00:55:51В мене це дуже погано вийшло, сорі.
00:56:01А тепер просто подивіться на цей косяк пінгвінів.
00:56:06Я не знаю, чи можна слово косяк вживати по відношенню до пінгвінів,
00:56:10але просто зацініть швидкість, з якої вони пересуваються.
00:56:17Субатарктичні пінгвіни найшвидші серед усіх.
00:56:19Під водою вони розвивають швидкість до 36 км на годину.
00:56:24Як моторний човен.
00:56:26Тобто наживо ти бачиш гідродинамічний слід від пінгвіни,
00:56:30щось типу реактивної строї, тільки під водою.
00:56:33Така швидкість допомагає їм тікати від хіжаків та наздоганяти здобич.
00:56:42Харчуються пінгвіни крильом.
00:56:44Криль — це маленька антарктична креветка, дуже корисна і поживна.
00:56:48Криль використовують як біоресурс та в потребах фармацевтики,
00:56:51тому що омега-3 з криля набагато краще засвоюється нашим організмом,
00:56:55ніж традиційний рибічий жир.
00:56:57Насправді майже все, що живе в Антарктиці, їсть криль.
00:57:00Настільки це важлива тут частина харчового ланцюжка.
00:57:05Що ж, прийшов час поговорити про дійсно важливі речі,
00:57:08а саме про те, як відбувається акт дефікації у пінгвіні.
00:57:12Пінгвіни дуже сумлінно будують гнізда скам'янців для того,
00:57:15щоб потім висиджувати там яйця.
00:57:18Саме висиджування триває більше місяці, виконується обома батьками по черзі.
00:57:22Варіантів відлучитися у вбиральню немає, тому що навкруги чергують поморники.
00:57:27Це такі великі, дуже нахапні птахи, які палюють і на яйця, і на пташенят.
00:57:32Забруднювати гніздо теж не дуже гарна історія, тому природа винагородила пінгвінів
00:57:37дуже потужними м'язами, які допомагають їм, не вставаючи з гнізда, стріляти своїм халам.
00:57:44Так, вам не почулося, саме стріляти. Можете повірити мені, я це бачив на власні очі.
00:57:53Німецькі вчені абсолютно серйозно з урахуванням усіх законів гідродинаміки вирухували, на яку дистанцію вони можуть це робити.
00:58:01Просто запам'ятайте це число. Можливо, колись ви зустрінете пінгвіна і воно вам знадобиться.
00:58:25Напевно, у когось з вас вже виникло питання, а навіщо взагалі біологія в Антарктиді? Яка нам з цього користь?
00:58:34Спробую розповісти на прикладі рослин. Ця маленька рослинка – це перлиниця антарктична.
00:58:42Тут взагалі дві рослини на всю Антарктиду – перлиниця і щучник.
00:58:47Неймінг – це окрема історія, але взагалі, ну я чесно був здивований, бо я думаю, як більшість з вас, теж
00:58:54не очікували, що в Антарктиді щось може рости.
00:58:57Українські вчені теж задалися цим питанням – а як взагалі тут щось може рости?
00:59:02Спочатку вчені перевірили ДНК рослин на можливі мутації, але нічого дивного не знайшли.
00:59:07А потім виникла гіпотеза, що можливо всередині рослин є бактерії, які допомагають їм виживати в таких суворих умовах.
00:59:13Ну ви знаєте, є корисні бактерії, наприклад, у нас кишківникою, які допомагають травленню. Ось тут така сама історія.
00:59:18І ця гіпотеза підтвердилась – наші біологи знайшли такі бактерії в цих рослинах.
00:59:23Власне, в чому тут профіт? Ці бактерії теоретично можна запустити і до рослин, які ми їмо – пшениці чи будь
00:59:32-чого, щоб допомагати їм рости краще.
00:59:34Ось вам практичне використання науки.
00:59:38На словах це дуже просто, а на практиці – це роки досліджень.
00:59:42Наука майже не має миттєвого ефекту, тому що розробки дослідження – це все час, досить тривали.
00:59:48Але дуже багато, чого ми як людство маємо зараз – це все наука насправді.
00:59:53Камера, якою знімається, є наука. Телефон – це наука. Ліття, який приймаємо – це все наука.
00:59:58Завдяки дослідженням на станції Вернацького та Криголаміна осфера,
01:00:01українські вчені долучаються до міжнародних наукових проєктів,
01:00:05а держава має доступ до сучасних технологій та наукових партнерств.
01:00:40Ну, я вам скажу, що так близько побачити кита, ну, мені в житті ніколи не вдавалося.
01:00:50Вау! Оце, звісно, експеріенс.
01:00:54І в Антарктиці ти просто… Ти не шукаєш кільків, ти просто ідеш кудись.
01:01:00І вони самі то витрапляються. В цьому унікальність цього району.
01:01:21Тепер офіційно ми в Антарктиді.
01:01:41Антарктида величезна. Цей материк в півтора рази більше за Європу.
01:01:48А взимку, за рахунок льоду, його площа збільшується ще в два рази.
01:01:56Цей лід міст приблизно 80 відсотків всієї прісної води на планеті.
01:02:02Його настільки багато, що, якщо він колись повністю розтане,
01:02:06рівень води в Світовому океані підніметься на 60 метрів.
01:02:15Антарктида – це найменш досліджений континент на Землі.
01:02:18Під кілометровим шаром льоду тут ховаються прісні озера
01:02:22та гігантські гірські масиви розміром з Альпи, яких ніхто ніколи не бачив.
01:02:32Неможливо не замилуватися цими краєвидами.
01:02:39Але коли трохи говтуєшся від такої краси, в голові виникає питання,
01:02:44яке б одразу поставив би досвідчений карпатський ріелтор.
01:02:47А чия це земля?
01:02:49Коротка відповідь – нічия.
01:02:51А от довга – тут все доволі складно.
01:02:54Складність полягає в тому, що на різні антарктичні території
01:02:57претендують цілих сім країн.
01:02:59Зокрема, Аргентина, Австралія, Чилі, Франція,
01:03:02Нова Зеландія, Великобританія та Норвегія.
01:03:04Норвегія, наприклад, претендує на сектор,
01:03:06який в сім разів більше, ніж сама Норвегія.
01:03:09Коротше, щоб тут ніхто не побивав один одного,
01:03:12країни підписали антарктичний договір.
01:03:16Я прочитав його за вас.
01:03:18В договорі все зводиться до того, що Антарктида –
01:03:20це поле для наукових досліджень,
01:03:22а будь-яка військова активність тут заборонена.
01:03:25В 98-му році до цього договору додали протокол про захист
01:03:30навколишнього середовища, в якому є пункт
01:03:33заборони на видобуток природних ресурсів.
01:03:36Так, вам не почулося. І тобі, Дональде, теж не почулося.
01:03:40Тут є ресурси.
01:03:41Дані 50-х років свідчать про те, що тут є запаси нафти, газу, нікелю, хрому,
01:03:46а також, можливо, урану, золота і алмазів.
01:03:49Точної інформації немає, тому що буріння тут досі обмежено міжнародними угодами.
01:03:53Але сенс вловили.
01:03:54Уявіть, у вас є материк, Антарктида, який нікому не належить,
01:04:00який в два рази більше, ніж Австралія,
01:04:03в якому ніхто ніколи не добував корисні копалини,
01:04:07і цих копалин тут, можливо, копати, не перекопати.
01:04:12Звучить дуже солодко, правда?
01:04:14В Антарктиді зараз близько 70 станцій, і це число збільшується.
01:04:18Будує свою станцію Туреччина, має наміри Азербайджан і Казахстан.
01:04:21Але найбільш активними в будівництві наразі є Росія і Китай,
01:04:26яких загалом більше десяти станцій.
01:04:28Навіщо потрібна така активність?
01:04:29Мораторій на видобуток природних ресурсів в Антарктиді
01:04:32діє до 2048 року, а потім він може бути переглянутий.
01:04:37І враховуючи все, що відбувається зараз у світі,
01:04:39я думаю, що ми можемо спрогнозувати, в яку сторону цей договір буде переглянути.
01:04:45Доступ до ресурсів континенту в майбутньому матимуть лише ті держави,
01:04:49які мають тут станції та ведуть активну наукову діяльність.
01:04:53На початок 2024 року в Антарктичний договір входить 56 країн,
01:04:5829 з яких мають право голосу, в тому числі і Україна.
01:05:02Чому це важливо?
01:05:03Річ в тому, що всі рішення по Антарктиді приймаються одноголосно.
01:05:08Тобто в нас є право вето.
01:05:09Ось вам приклад. Україна хоче створити на території цього архіпелагу
01:05:13Аргентинські острови заповідник з метою захисту його від туристів.
01:05:17Це рішення блокується двома країнами.
01:05:19Вгадайте, якими?
01:05:21Росією і Китаєм.
01:05:22Росія, в свою чергу, хоче протягнути Білорусь
01:05:24і надати їй право голосу в Антарктичному клубі.
01:05:27Це рішення також блокується.
01:05:30Вгадайте, кім?
01:05:31Нами.
01:05:35Антарктичний клуб – це дійсно місце запеклих дипломатичних баталій.
01:05:40Але є ще одна причина такої активності на льодовому континенті.
01:05:52Якщо б не Куртєць, то в цілому можна було б сказати, що я десь там на Азорах умовно.
01:05:58Але це Антарктида.
01:06:00І вона зараз більш зелена, ніж ви очікуєте.
01:06:10Різними кольорами починає вкриватися.
01:06:12Тобто відкривається рослинність.
01:06:14Починає бумне футу.
01:06:15Тобто синтезуватись.
01:06:16Стає така яскрава-яскрава зелена, така неповторна.
01:06:22Зелень, яку ви бачите – це водорості.
01:06:25На Вернацькому говорять, що нічого подібного не бачили вже десятки років.
01:06:30Таке бурхливе зростання водоростей спричинило активні дощі,
01:06:34які, в свою чергу, спровоковані глобальним потеплінням.
01:06:45Антарктида нагрівається втричі швидше, ніж решта планети.
01:06:49За деякими прогнозами, в середині сторіччя континент може втратити частку свого кижонного покриву.
01:06:58В прибрежних регіонах через станення льоду вже відкриваються скелі та узбережжя.
01:07:06Екологічною мовою це означає підвищення рівня світового океану,
01:07:11порушення екосистеми Антарктики та зміни в океанічних течіях.
01:07:15А економічною мовою, що майбутній видувок корисних опалин буде значно дешевше.
01:07:29Але поки що це тільки прогнози. Антарктичні льодовики все ще на своєму місці.
01:07:34І ми, навіть відносно близько, підійшли до одного з них.
01:07:38А вони, до речі, інколи обвалюються.
01:07:42І це дійсно може бути небезпечно для невеличких таких лодок.
01:07:47Бо хвиля дуже велика насправді, вона можна перевернути шлюбку.
01:07:51Але небезпечний саме блакитний лід.
01:07:54Тобто цей.
01:08:08Це не кольор-корекція зображення.
01:08:11Антарктичний лід насправді в житті такий напрочуд блакитний.
01:08:18Особливо насиченого кольору він набуває в ті рідкісні хвилини, коли тут з'являється сонце.
01:08:33Такий ефект через саму структуру антарктичного льоду.
01:08:36Він дуже-дуже старий.
01:08:38І формується сотнями років ось таким нашаруванням снігу.
01:08:43З часом сніг ущільнюється,
01:08:46бульбашки повітря всередині його стискаються
01:08:48і поступово взагалі зникають.
01:08:51У результаті утворюється структура,
01:08:53яка поглинає майже весь спектр світла, окрім блакитних хвиль.
01:08:57Ці хвилі не поглинаються, а навпаки відбиваються
01:09:00і надають антарктичному льоду цю магічну зачаровуючу блакит.
01:09:22Природа — це першокласний майстер по створенню видовищних об'єктів.
01:09:26А айсбергі — це, напевно, одне з найкрасивіших її тварінь.
01:09:31Тут, в Антарктиці, вони зустрічаються в абсолютно різних формах.
01:09:35І, якщо вімкнути уяву, можна побачити в цих брилях справжні скульптури.
01:09:41Я не буду казати, що кожен з цих айсбергів нагадує мені,
01:09:44але спробуйте подумати, що вони нагадують вам.
01:09:48Айсбергів
01:10:06Айсбергів
01:10:29Саме ця арка стала для мене одним з символів подорожі до Антарктиди.
01:10:33Весь тиждень, поки ми були тут, вона дрейфувала неподалік станції.
01:10:59Якщо сприймати айсбергі як мистецтво, то воно дуже і дуже швидкоплинне.
01:11:04Ні арка, ні більшість айсбергів, які ви бачили, вже не існують.
01:11:09Вони або розтанули повністю, або радикально змінили свій вигляд.
01:11:16Залишились тільки ці світлини.
01:11:40На зворотньому шляху біолог Іван почав несамовити лупцювати веслом воду біля човна.
01:11:46Я спочатку взагалі нічого не зрозумів.
01:11:49А потім побачив голову морського леопарда, одного з дуже небезпечних хижаків Антарктики.
01:12:03Напередодні він пропусив ось такий балон човна з дуже щільної гуми.
01:12:07Тож Іван в такий спосіб просто його відлякував.
01:12:10Але, чесно кажучи, це не дуже сильно допомагало.
01:12:17В подальшому я неодноразово бачив цього леопарда прямо біля причала станції.
01:12:22І майже кожного разу він, як на блокпості, підпливав до човнів і перевіряв пасажирів.
01:12:29Ну, ви зрозуміли. Конкретно цей район тримає явно не пес-патрон.
01:12:42Ми потрапили на станцію в момент перезмінки, активного і достатньо стресового періоду.
01:12:48Фактично, за тиждень потрібно все розвантажити, перевезти 140 тонн дизелю,
01:12:53а з погодою не дуже щастило, і в якийсь момент взагалі були хвилювання, що полярники не впишуться в графік.
01:12:59Плюс потрібно розсортувати всі речі і передати справи полярникам, які ось-ось заступлять на зміну.
01:13:06Замість 13 людей в цей період на станції живе близько 30.
01:13:10Тому сплять тут скрізь, де є місце.
01:13:14Мені дуже люб'язно виділили місце на горище.
01:13:17Там на перезмінці теж живуть люди, але в мене була своя окрема ділянка – склад гірськолижного спорядження,
01:13:24де знайшлось все необхідне, включаючи спальник.
01:13:27Загалом я пробув на Вернацьку майже три дні, і ось вам мій зворотній зв'язок.
01:13:32Що я можу сказати?
01:13:34Станція дуже швидко стоїть вдома, але є один важливий нюанс – тут взагалі відсутній особистий простір.
01:13:42Тобто навіть зараз в своїй бірлогі я кажу все це майже пошипки, тому що люди за фанерною стіною сплять.
01:13:52Я думаю, що це складно насправді, бо варіатів усамітнення тут небагато –
01:13:57закритися в лабораторії, сходити до пінгвінів або зайти в капличку.
01:14:01До речі, останнє – це дуже дієвий варіант, окрім того, що ти там дійсно сам, там ще й дуже гарно
01:14:07ловить Wi-Fi.
01:14:08Але якщо без жартів, психологічно витримати рік в такому добровільному схімництві – це дуже важко, і я думаю, що це
01:14:16далеко не кожному дано.
01:14:22Фактор довгої ізоляції – один з найскладніших в роботі полярників.
01:14:26Уявіть, що ви один рік на острові, з якого не можна виїхати.
01:14:30Взимку у вас всього три години світового дня, один і той самий вид з вікна, погода, яка стабільна погана,
01:14:37замкнутий простір, одні і ті самі люди, а ще потрібно чергувати і працювати на вулиці.
01:14:42А це хоч і південь, але точно не Майамі.
01:14:45І якщо ви думаєте, ну окей, є ж пінгвіни, то в мене для вас погані новини, тому що пінгвінів взимку
01:14:51нема.
01:14:52Вони мігрують в місця, де тепліше, і є доступ до відкритеї води.
01:14:55А тепер давайте поговоримо про традиції, які допомагали і допомагають полярникам тримати свій психічний стан.
01:15:01Більшість традицій тут пішли з британців, як оцей стол для більярда.
01:15:05Британці започаткували прибирання по п'ятницям, після чого всі пили пиво.
01:15:08Українці залишили прибирання по п'ятницях, але перенесли вечерю на суботу.
01:15:12До речі, по суботах тут дозволено трохи вина.
01:15:15Британці на святкову вечерю вдягали костюми.
01:15:18Українці змінили це на вишиванки.
01:15:21Окрім вишиванок, кожна окрема експедиція зазвичай вигадує якусь свою традицію.
01:15:26Ось що було у 29-тій.
01:15:28Наша експедиція мала традицію, ми кожної суботи за будь-якої погоди,
01:15:33за будь-якої кількості м'яса в морозил, за будь-якої кількості мороженого буряка,
01:15:38ми їли борщ.
01:15:39Борщ завжди був з м'ясом.
01:15:40Навіть коли у нас закінчувались обмеження по м'ясу, допустимо,
01:15:45була заначка, схованка, маленька крівка м'яса,
01:15:50де в Явчику стояло морозил це м'ясо, поділене на 52 тижні, 52 суботи,
01:15:54тому що борщ мав бути з м'ясом.
01:15:56Зараз в нас залишився борщ.
01:15:58Сьогодні понеділок.
01:15:59В нас є борщ і він десь є.
01:16:02Одну секунду ми його знайдемо.
01:16:03Він стоїть на видачі.
01:16:06Тобто це борщ настойний два дні.
01:16:10І борщ єдиний суп, який неможливо не доїсти.
01:16:16Я думав, що традиція не підтримується чи дарма.
01:16:18Ми її придумали, започаткували.
01:16:20До того моменту, поки я не почув фразу,
01:16:22чекаю з суботу, бо буде борщ.
01:16:24Борщ буде з помпушкою.
01:16:26Скільки всього було?
01:16:28Біля семи тисяч. Від семи до восьми.
01:16:29Помпішо?
01:16:30Так.
01:16:31Сім тисяч помпішо?
01:16:32З часником.
01:16:34Якщо рахувати по борщу, то це було 25 літрів на 40 тижнів,
01:16:40потім 12 тижнів – це було по 35 літрів.
01:16:43Приблизно півтори тонни борщу.
01:16:45Зі сметаною, яку Назар робив самостійно, використовуючи кисломолочну закваску.
01:16:51Такі справи.
01:16:54Ну і так, як ми заговорили про дозвілля, потрібно зауважити, що на станції знаходиться найпівденніший в світі бар, який носить
01:17:01ім'я Майкла Фарадея, і в якому мають змогу відпочити полярники.
01:17:06Навіть якщо забути, що ми в Антарктиці, бар виглядає, ну, достатньо вишикано.
01:17:11Взагалі, британці планували збудувати тут конференцзал бібліотекою, проте Тесляр, якому все це доручили, знався на будівництві пабів, а не бібліотек,
01:17:20і зробив не те, що треба, а те, що вмів.
01:17:22Згодом його навіть звільнили за нецільове використання ресурсів, але все ж таки потрібно признати, що, ну, бар вийшов шикарний.
01:17:31Тут і величезна підбірка українського алкоголю, і вініловий програвач з раритетним британським вінілом, і неймовірна колекція журналів National Geographic за
01:17:41багато років.
01:17:46Можливо, ця інформація була для вас не сильно цікава, тому давайте я просто покажу вам пінгвінів.
01:18:05В останній день в мене знайшлося декілька вільних годин, і я вирішив їх провести в колонії пінгвінів з Вернадського.
01:18:13Спостерігати за життям та сімейними драмами субантарктичних пінгвінів – це майже як в TikTok дивитись, чесне слово.
01:18:21Тобто дуже сильно затягує, дуже комедно.
01:18:25Найцікавіше – це відносини батьків та дітей.
01:18:28Пінгвін праворуч – це дитинча. Воно стукає подзьобу мами, тому що подає сигнал, що воно голодне.
01:18:34Це тактильний стимул, який запускає рефлекс відригування їжі в дорослого пінгвіна.
01:18:40Таким чином батьки годують напівперетравленою їжею своїх пташенят.
01:18:45Інколи в черзі на годування забагато охочих, і тоді батько чи мати обирає єдиний вірний шлях, а саме – зробити
01:18:53ноги.
01:18:53І такі погоні, коли батьки тікають від своїх дітей, ви вже дорослі, розбираєтесь зі своїм життям самі, виглядають дуже комедно.
01:19:01Чистий ескапізм.
01:19:10Що ж, на цьому по пінгвінах в мене все.
01:19:16І те, що ви зараз бачите – це останні ідеї на станції, коли нарешті вийшло сонце.
01:19:29Отже, це фінал перезмінки.
01:19:31Два байскомандера підписують акти прийоми-передачі станції.
01:19:35Командир 30-ї експедиції, яка заступає на вахту, отримує ключі від скрині, де зберігаються подарунки для полярників.
01:19:45Там зазвичай алкоголь і солодощі.
01:19:48Я теж долучився до процесу закладання подарунків, бо привіз собою з Києва шахтарський торт.
01:19:54Це традиційний десерт з Луганська, звідки я родом.
01:19:56І який позадам у кондитерів, що його створили, повинен нагадувати вугілля.
01:20:00Цю скриню ховають і зазвичай відкривають всередині зими.
01:20:08Наостанок над станцією підіймають новий прапор, який собою з України привезла 30-та антарктична експедиція.
01:20:15З цього моменту вони офіційно заступають на вахту.
01:20:26А полярники 29-ї експедиції готуються вантажитись в човни, щоб почати довгу дорогу додому.
01:20:41Всі збираються, ми відчарюємо, але під кінець просто подивіться, що нам подарувала б природа.
01:21:03Я в такий момент я стану з неимовідно щастливий. Честне слово.
01:21:24Після дуже насичених семи днів ми залишаємо станцію і 13 людей, які в повній ізоляції, проведуть наступний рік тут, на
01:21:33краю світу.
01:21:34Підтримуючи українську місію в Антарктиці.
01:21:38Я думаю, що ця місія — це не тільки про наукове відкриття і виховання нового покоління українських вчених, які мають
01:21:45тут майданчик для досліджень.
01:21:47Це не тільки про політику і дипломацію, і не тільки про біоресурси її корисних опалинок.
01:21:53Це ще й про те, чим можна пишатися.
01:21:5630 років Україна в Антарктиці, незважаючи на війну, економічні кризи і купу інших перепон.
01:22:03Україна зараз не запускає людей в космос, але ви тільки що побачили.
01:22:07Зробити так, щоб 13 людей один рік прожили посеред полярної пустелі, тримали станцію — це чимось схоже на космічну програму.
01:22:15І це ще один привіль для гордості.
01:22:29Ми провели всього тиждень в Антарктиці. Це набагато.
01:22:33Але достатньо, щоб зрозуміти, що це одне з найбільш диких, важкодоступних і найпрекрасніших місць, де я тільки був.
01:22:40Мати можливість потрапити сюди зараз, зняти все це — великий провілей.
01:22:46Я усвідомлюю це і дякую Збройним силам та українським полятникам.
01:23:18Дякую за перегляд!
Comments