- 2 weeks ago
Category
📺
TVTranscript
00:00:29Transcription by CastingWords
00:00:39Transcription by CastingWords
00:01:00Transcription by CastingWords
00:01:04Transcription by CastingWords
00:01:05Transcription by CastingWords
00:01:06Transcription by CastingWords
00:01:08Australia.
00:01:09The second option is Keep Town, South African Republic.
00:01:12And the third option is South America, or Ushuaia, Argentina,
00:01:17or the Chilean town Punta Arenas.
00:01:20Where we are now, and where for a week starts
00:01:23the 30th anniversary of the 30th expedition,
00:01:27which is headed for a year on the station
00:01:29in Ocadino-Fernand.
00:01:30And to which we are together.
00:01:33Well, not a year, but a little less.
00:01:38The third option will be in the night.
00:01:53The third option is to venture out to the first place and
00:01:58the next option is to go to the first place in the Canoe.
00:02:00The third option is to buy the Canoe.
00:02:04It is almost 5 o'clock.
00:02:06In the evening, I would like to have my own house in the next three weeks.
00:02:11Maybe more, but still it is not true.
00:02:18It is important to add that this one, on which we will get to Antarctica,
00:02:22is the Ukrainian Kyrgolam.
00:02:24This one is called Noosfera.
00:02:26Noosfera is not only from Stalker,
00:02:29but also the term, which he invented Wladimir Wernazky.
00:02:31It is a Ukrainian, whose name is our Antarctic.
00:02:35Noosfera is, in the first place, a scientific study.
00:02:37Therefore, there is a lot of different equipment to research the ocean,
00:02:40and this study operates the National Antarctic Center of Ukraine.
00:02:44So, in our case, there is such a set.
00:02:49In general, standing very far from home,
00:02:52on the same region of the South America,
00:02:54it was super unusual to see the Ukrainian Kyrgolam,
00:02:57the yellow-blaket symbol,
00:02:58and also the name of Noosfera Odessa.
00:03:00Odessa is a port of letters,
00:03:02although now it is in Cape Town.
00:03:05This one is the first impression.
00:03:07And then, when you're walking around the wall,
00:03:09you start to pay attention to a large number of letters,
00:03:12made up,
00:03:13well, not the Salavino.
00:03:15And the phrase mind your head
00:03:16and this kind of instruction,
00:03:18how to be right to be used to it,
00:03:19is that it is a ship,
00:03:22which was not built in Ukraine.
00:03:24And the first thing is,
00:03:25the boat is called RRS James Clark Ross.
00:03:28Royal Research Ship James Clark Ross.
00:03:31And if you look closely,
00:03:33you can see the ship's head
00:03:34now you can see these old letters.
00:03:37They are still there.
00:03:45The ship's head
00:04:08It was decided to buy it.
00:04:15In this year, it was the Ukraine.
00:04:18Now it's the flag of the National NNF.
00:04:23It's a submarine with a very experienced captain of Pavlom Panasuk,
00:04:27a Ukrainian team and a British character.
00:04:30I'm really impressed by the fact that it's a comfortable and comfortable sedan.
00:04:36Americans in the whole world can't do it,
00:04:38because they do it, I don't know, how many people do it.
00:04:40But what's important is that we bought it for a very good price.
00:04:46James Clark Ross was put on sale for $12 million.
00:04:50Ukraine bought it for $5 million.
00:04:53For this, again, thank you to the Great Britain and our diplomats.
00:04:56As I said, if we were to cut this piece,
00:05:01it would be $3-4 million.
00:05:03We bought it for $5 million.
00:05:05And already a half a year,
00:05:07it was the first race in Antarctica.
00:05:11However, everything could be different,
00:05:13because Cregolam was left in the port of Odessa 28th of January 2022.
00:05:18It was less than a month until the second half of the day.
00:05:22And if this was not happening,
00:05:23I think it would have been the same for the future,
00:05:28it would have been the same for the dream.
00:05:30But at this time, the agreement of the Ukrainian ship is not finished.
00:05:33When the Noosfera passed the port of Dardanelles,
00:05:37it was a meeting with the BDK,
00:05:40with the big Russian Russian aircraft.
00:05:42And the captain of the Noosfera,
00:05:44the captain of the Noosfera,
00:05:44the captain of the Noosfera,
00:05:46the captain of the Noosfera,
00:05:47the captain of the Noosfera,
00:06:06the captain of the Noosfera,
00:06:09the captain of the Noosfera and the captain of the Noosfera.
00:06:33They put little things on the other side.
00:06:36About 11.00am on board comes from the team of the U.V. Lane 30th of the U.A.
00:06:42which, in general, is 13 people.
00:06:46In general, it's 13 people.
00:06:488 people, a doctor, a doctor, a doctor, a supervisor, a technician and a designer.
00:06:55Now, everyone in the board.
00:07:06I've been on the board so far.
00:07:16I'm a attorney.
00:07:16I'm an emperor.
00:07:19I'm a secretary.
00:07:22I'm a secretary.
00:07:24I'm a secretary.
00:07:27I'm an attorney.
00:07:38So, in the morning of the 8th of July, the atmosphere takes off the trap, gives a sword, and we
00:07:47go to the sea.
00:08:28Отже, ми зараз в Магеллановій протоці. Це протока між архіпелагом Терра Дель Куего, вогняна земля, і власне материком Південна Америка.
00:08:40Це досить непросте місце для навігації, тому що тут багато підводних скель, шторми, досить сильні пориви вітру, тому цей шматок
00:08:48шляху обов'язково проходити за допомогою лоцмана,
00:08:51тобто місцевої людини, яка тут все знає, скрізь орієнтується, це обов'язкова умова.
00:08:58Хвилі вже потрохи починають зростати, але це цвіточки, коротше, ще насправді буде набагато гірше.
00:09:05Це, власне, до чого. Поки ще не сильно хитає, давайте роздивимось на сферу.
00:09:17Нарешті можна підняти дрон і з висоти осягнути масштаби цього майже 100-метрового шестипалубного судна за вишки з усіма мачтами,
00:09:25приблизно як 10-поверхова будівля.
00:09:28Ноосфера – це не звичайний лайнер, а судна льодового класу з посиленим корпусом для пересування в умовах Антарктики.
00:09:34Носова частина має міцний льодовий пояс, яким криголам на дуже маленькій швидкості здатен прорізати молоду криглу товщиною до 1 метру.
00:09:43Руль і гвинт захищені льодорізом, а корпус зроблений зі спеціальної сталі, яка призначена для роботи при низьких температурах.
00:09:51За такою брутальною зовнішністю всередині ховається насправді дуже комфортне судно, яке може перевозити 50 пасажирів,
00:09:58і має все необхідне, щоб створити хюгі в суворих полярних умовах.
00:10:05Тут вам і медпункт, і пральня, і затишники в кампанії, і бібліотека, в якій збереглися перлини британської літератури.
00:10:13Автобіографія Майкла Олтфілда, новелла Ролзес-Арец, а також докладний гід щодо експлуатації операційної системи МС-ДОС.
00:10:21Все ж таки судно більше 30 років.
00:10:23Подивіться, яка милота, тут залишилась наліпка про бібліотеку Джеймса Кларка Роса з прохання повернути всі книги перед тим, як людина
00:10:31покидає судно.
00:10:34Британці.
00:10:35Український період на судні відзначився рясним інкрестуванням стін, фотографіями ноосфери, полярників, ну і, звісно, пінгвійнів.
00:10:43Їх тут найбільше.
00:10:47Ще я хочу показати вам машинне відділення, тому що в плані двигуна ноосфера зроблена досить нетипова.
00:10:53Ось зараз ми заходимо у відсік, де обертається гвим судна.
00:10:57Це оця здоровена металева труба.
00:10:59І послухайте, яка тут тиша.
00:11:02Це справжній звук.
00:11:06Річ у тім, що ноосфера, говорячи автомобільну термінологію, це гібрид.
00:11:10Тут два дизельних двигуни підживлюють величезний генератор, а він і дає струм для руху судна.
00:11:24Після евакуаційних навчань та курсів самозастібання себе в гідрокостюм, що доволі непросто,
00:11:29ми вийшли з Магелланової протоки і залишилось тільки, власне, висадити лоцмана.
00:11:34Відбувається це в дуже цікавий спосіб.
00:11:37Не збавляючи обертів, до ноосфери в притул підходить катер.
00:11:40Пасажир на ходу перестрибує.
00:11:42Ну і все. Люди радіють, махають. Типу, вийшло, ми самі в шоці. І катер підходить.
00:11:51Я, чесно кажучи, таке тільки в фільмах Майкла Бея бачив, напевно.
00:11:55Ну, щоб так от просто на ходу пришвартуватися, забрати людину і відчалити. Вау.
00:12:09На протянці першого дня ми були нагороджені сонцем, хвилями і дедалі посилювавшися вітром, який створював на морі якісь абсолютно неймовірні
00:12:21картини.
00:12:22Я, чесно кажучи, знатно замріювся на палубі і просто не міг рушити з місця, бо було настільки красиво, що здавалося,
00:12:30що це CGI, комп'ютерна графіка.
00:12:36І так, зараз такий час, що, напевно, потрібно сказати, що все, що ви зараз бачите, це не чаджепіті, не міджорні,
00:12:43коротше, це не штучний інтелект, це природа.
00:13:14Дякую за перегляд!
00:13:44Дякую за перегляд!
00:13:55На другий день почалася найскладніша, принаймні, з пасажирської точки зору, частина подорожі. Десь о 10 ранку 12 березня ми зайшли
00:14:05в протоку Дрейка.
00:14:12Протока Дрейка – це приблизно 800 кілометрів відкритого моря між Південною Америкою і Антарктидою.
00:14:17Це – одне з найбільш небезпечних місць для мореплавства в світі.
00:14:21Відоме своїми непередбачуваними погодними умовами, вітрами, потужними течиями та хвилями в 10-15 метрів за вишки.
00:14:30Протока Дрейка вважається найштормовим місцем на планеті.
00:14:34Тобто тут нема сценарію, коли шторму нема.
00:14:36Тут питання, чи він слабкий, чи він сильний.
00:14:40Скоріше за все, нам сьогодні, принаймні, пощастило. Тобто, хитає не сильно.
00:14:47Однак, день тільки почався.
00:14:55Дві години по тому я вже лежав в глибокій шавасені, бо мене, як ви вже зрозуміли, підкосила морська хвороба.
00:15:04Так, відчуття, я вам так скажу, не дуже приємні.
00:15:09Морська хвороба або заколисування – це, по суті, бах у роботі мозку.
00:15:14Виникає він від того, що очі бачать одне, а тіло відчуває зовсім інше.
00:15:19Умовно, коли я йду по цьому коридору, мозок сприймає цю картинку як статичну.
00:15:23Але при цьому мене хитає зі сторони в сторону.
00:15:26Як наслідок, виникає такий собі конфлікт сенсорних систем,
00:15:30бо побачити очима ці коливання всередині судна не так вже і просто.
00:15:33Тобто, коли ти відкриваєш воду в крані, як от зараз, ти це бачиш.
00:15:40А коли ходиш по каїд-кампанії – не дуже.
00:15:44Насправді, в ілюмінаторі море не відчувається прям штормовим.
00:15:49Але все стає більш зрозумілим, коли ти піднімаєшся на капітанський місток
00:15:53і наочно бачиш оці вертикальні коливання судна.
00:15:59Приблизно, як зараз, бачите – низ, верх, низ, верх.
00:16:03Ну, ви зрозуміли.
00:16:07Найцікавіше, що таке відбувається і в нормальну погоду,
00:16:10коли світить сонце, небо чисто, і ти не бачиш якихось супервисочених хвий.
00:16:15Але все одно, якщо ти в протоці, ти постійно катаєшся на оцих американських гірках.
00:16:21І відчуття від цього, ну, якщо чесно, мерзені.
00:16:25Сподіваюсь, зелений мені личить.
00:16:28Поки ти лежиш, наче все ок, добре.
00:16:31Але коли ти встаєш…
00:16:37Перед входом у Drake все повинно бути максимально зафіксовано і закріплено,
00:16:41бо все, що просто лежить, одразу починає літати.
00:16:48У моряків, які ходять сюди, навіть є своя термінологія.
00:16:52Drake Lake – це коли протока спокійна, і Drake Shake – коли хитає.
00:16:57У нас були шейк-моменти, але я вам їх не покажу, тому що коли вони відбувалися,
00:17:03я просто лежав в своїй каюті в позі мішка з картоплею.
00:17:07І єдине, що мене змушувало підійматися – це просто необхідність сходити в биральні.
00:17:11Все.
00:17:14Вихід з цього поручного кола, звісно, є.
00:17:20Але особисте мене пігулки просто робили в сон, що в цілому теж непогано,
00:17:24бо є люди, яким в таких умовах потрібно працювати, наприклад, кухарям.
00:17:28І як вони це роблять – чесно, я не знаю.
00:17:31Коротше кажучи, Drake – це досить неприємний експіріенс, який просто потрібно пережити.
00:17:37Решті-решт, це ціна за те, щоб потрапити в антарканку.
00:17:56Після двох днів всеосяжного хитанія і заколисування ми вийшли із протоки Дрейка і потрапили в Південний океан.
00:18:07Можливо, хтось з вас чує цитопонім вперше, бо більшість з нас звикли до того, що океанів всього чотири.
00:18:14Але з 2000 року Міжнародна географічна організація виділила і п'ятий океан, який лежить поза 60 градусами південної широти.
00:18:22Саме він і омиває Антарктиду.
00:18:27Окрім суворого клімату, у Південного океану є одна дуже характерна риса, за якою його достатньо просто впізнати.
00:18:44Цей океан – головне джерело айсбергів на планеті.
00:19:16Дякую за перегляд!
00:19:19Під дією вітру та хвиль від айсберга можуть відколюватися доволі великі шматки.
00:19:24Це називається калдинг, і нам дуже пощастило стати свідками цього видовищного процесу.
00:19:51А ввечері четвертого дня я нарешті побачив Антарктиду.
00:20:46Дякую за перегляд!
00:20:49Перед тим, як ми продовжуємо, дуже необхідно прояснити одне супроважливе питання.
00:20:53Якщо раптом у вас є друзі-моряки, ви знаєте, що в присутності моряка не можна ніколи казати, що корабель плаває.
00:20:58Бо корабель не плаває, корабель ходить. І моряки дуже ображаються, якщо ти скажеш так.
00:21:03От у полярників така сама тема, коли хтось плутає Арктику і Антарктику.
00:21:08В 2021-му я був за тисячу кілометрів від Північного полюса на архіпілагі Шпицберген.
00:21:13Це Арктика і вона, як ви бачите, дуже суттєво відрізняється від Антарктики.
00:21:17В цілому їх можна спутати, бо і там, і там холодно, і там полярні дні, і полярні ночі, і полярні
00:21:23сяйва.
00:21:24Але Арктика — це здебільшого океан і льод.
00:21:29А Антарктида, яка знаходиться в Антарктиці — це континент, окремий материк, часть суши.
00:21:37І цей материк насправді величезний. По площі він більше за Австралією.
00:21:42Так, і ще. Білий медведі в Арктиці. В Антарктиці білих медведів немає. Тут пінгвіни.
00:21:57З приходом ночі рівень небезпеки ліоносфери кратно зростає.
00:22:03На Капітанському містку вимикають світло. І в повній темряві команда займається дуже важливою справою.
00:22:09А саме відстежує айсберги.
00:22:29По щільності кожен такий айсберг приблизно як бетонна плита.
00:22:58На п'ятий день подорожі близькість Антарктиди стала особливо відчутна.
00:23:03Так, на дворі березень. Але ми в іншій півкулі. А це означає, що в регіоні вже почалася осінь.
00:23:23Звісно.
00:23:25Однак, коли снів припинявся, види були просто грандіозні.
00:23:41Те, що ви зараз бачите, це Антарктика, тобто острови, які розташовані неподалік від материка.
00:23:49І ось на цих кадрах дуже наочно видно, звідки в цих місцях беруться айсберги.
00:23:58До речі про айсберги.
00:23:59Я розумію, що на екрані ці лідові брили не виглядають як видовищни, як в реальному житті.
00:24:04Бо на відео в першу чергу складно зрозуміти масштаб кожного такого айсбергу.
00:24:11Наприклад, якщо б зараз в кадр не залетіла ця пташка,
00:24:14ви б навряд чи зрозуміли, що ося лідова брила насправді розміром з багатоповерхівку.
00:24:27Але, незважаючи на все це, айсбергів у цьому фільмі буде багато.
00:24:31Увесь час перебування в Антарктиці я фільмував їх як невіжени і зібрав на бличку колекцію.
00:24:38Її родзинку ви зараз бачите.
00:24:41Я про оцей, достатньо рідкісний, смугастий айсберг, який виглядає, наче його змоделювали в 3D-програмі.
00:24:48Такий ефект через те, що лід кожного року вбирав в себе осадові породи та пил,
00:24:52утворюючи таку багатошарову структуру, яка насправді працює як дуже научна біографія цього айсбергу.
00:25:05Ще один плюс айсбергів у тому, що це таке собі Airbnb для місцевої фауни.
00:25:09Власне, саме так я вперше побачив субантарктичних пендвінів, які з усіх ніг тікали від нашого Криголама.
00:25:29Які вони потєшні, це просто капець. Вау!
00:25:40З наближенням судна до фінальної точки нашого маршруту, айсбергів стає дедалі більше.
00:25:45І це значно ускладню навігацію.
00:25:48Ризик зіткнення з ними цілком реальний.
00:25:51У 2007 році в цьому районі круїзний лайнер натрапив на айсберг і затонув.
00:25:56На щастя, ніхто не загинув, але ця ділянка маршруту, як і протока Дрейка, досить небезпечна
00:26:01і вимагає від команди максимальної уваги і обережності.
00:26:05Ноосфера вимушена йти дуже повільно, активно маневрувати і буквально протискуватись
00:26:09проміж крижаних бриль різного калібру.
00:26:12Усе це ускладнюється снігопадом і поганою видімістю.
00:26:18Але приблизно у другій годині дня, 15 березня 2025 року, ми нарешті діставилися протоки Пінова.
00:26:26Тут судно пробуде найближчий тиждень.
00:26:33Чотири з половиною днів в морі і ми нарешті майже у цілі.
00:26:39Я кажу майже, бо це фінальна точка маршруту саме для наосфери.
00:26:43Але ми будемо рухатись далі.
00:26:45Щоб зрозуміти, чому так відбувається, давайте подивимось на це з повітря.
00:26:50Червона точка на горизонті – це наш Криголам.
00:26:53А станцію ви бачите на передньому плані.
00:26:56Нюанс полягає в тому, що спеціального причалу для великих суден на Вернацькому нема.
00:27:00А протока, через яку сюди можна дістатися, вузька і часто повністю блокується айсбергами.
00:27:05Тобто можна сюди зайти і залишитись надовго.
00:27:09Єдине сполучення між ноосферою і станцією – це невеличкі такі лодки «Зодіак».
00:27:14Наступний тиждень ці човни – це наш болт та болт-фут в одному флаконі.
00:27:18Власне на них зараз і прибувають перші полярники з Вернацького.
00:27:22За декілька днів вони вирушать додому після тривалої роботи в антарктичних умовах.
00:27:26А їм на зміну прийде команда 30-ї антарктичної експедиції.
00:27:30Вони наразі готуються відбути на станціях.
00:27:33Посадка в човен на ноосфері відбувається через мотоскові сходи, які тут гордо називають «штормтрап».
00:27:39Коли на морі хвилі, спуск чи підйом по такій драбині перетворюється на справжній Форт Боярд,
00:27:44бо улетіти тут реально можна запросто.
00:27:58Полярники вирушають на станцію Вернацького, а повернуться на Круголамбони тепер тільки через рік.
00:28:03Якщо що, це не останній раз, коли ми їх бачимо.
00:28:06А тепер насправді дуже важлива інформація про цей регіон.
00:28:09Найближчий АТБ приблизно в 15 тисячах кілометрів звідси.
00:28:13Тобто варіанту збігати за чіпсами в супермаркет, ну він відсутній.
00:28:16Отже, для того, щоб 13 людей змогли один рік прожити в антарктичних умовах,
00:28:20потрібно доставити на станцію чималий запас провізії, палива і матеріалів.
00:28:25І все це повинно бути дуже чітко розраховане, бо залишитись, наприклад, без їжі
00:28:29всередині антарктичної зими, ну, це відверто не дуже гарний сценарій.
00:28:40Це трюмного сфери, в якому перевозиться декілька десятків тон корисного вонтажу для полярників.
00:28:46Все, щоб пережити суворо зиму, від свіжих ковочих до медикаментів.
00:28:50І це лише маленька частина того, що може перевезти українських криголам.
00:28:54До того, як в нас з'явилась ноосфера, ми використовували, фрактували суда інших країн,
00:28:59для того, щоб доставити на Вернацькій команду і вантаж.
00:29:02І це було, насправді, досить складно і дорого, тому що попит на ось такі суда
00:29:07льодового класу в регіоні, ну, він просто, він шалений.
00:29:10Зараз українська антарктична експедиція вже ні від кого не залежить.
00:29:13І ми, навпаки, можемо самі надавати послуги і чим країнам.
00:29:17Спойлер, ми це дуже активно робимо.
00:29:20Так, на зворотньому шляху з Антарктики ноосфера доставила назад в Чилі
00:29:24полярників польської станції Генрік Арцтовський.
00:29:28Ось тут знаходиться польська станція позаду мене.
00:29:32Раніше і поляків, і ще декількох станцій обслуговувало російське судно Академік Федоров.
00:29:37Це було до повномасштабного вторгнення.
00:29:39Зараз всі ці контракти забрали ноосфера.
00:29:43Окрім польської, це невелике судно з українським прапором
00:29:47зараз має контракти на обслуговування іспанської станції Габріела Кастілія
00:29:50і американської станції Павнер.
00:29:53Насправді запитів на логістичні послуги ноосфери набагато більше, ніж судном може зараз опрацювати.
00:29:59Головна перепона — це вік.
00:30:01Круголаму — 35 років, і він потребує технічного догляду значно частіше, ніж нове судно.
00:30:15Я чесно, тільки в момент завантаження цієї шлюбки
00:30:20і взагалі зрозумів, що ми дісталися нарешті
00:30:25Антарктики, станції.
00:30:27Вау!
00:30:28Насправді, я думав, що це найвіддаленіша точка, до якої я коли-небудь приїжджав.
00:30:33Виявилось, що ні. Новозеландія була далі.
00:30:36Але по відчуттях — це реальний край світу.
00:30:40Я багато разів казав, що я не краю світу.
00:30:42Але це дійсно край-край.
00:30:52Як тільки шлюбка з полярниками відійшла від ноосфери,
00:30:55до Криголама почали швартуватися нові човни.
00:30:58Їхнє завдання — якомога швидше завантажити і доставити на станцію,
00:31:02корисний вантаж для полярників, який прибув у трюмах судна.
00:31:06Десь за два місяці вся ця акваторія вкриється кригою,
00:31:11і будь-яка навігація стане неможлива.
00:31:14Ну, тобто, реально, люди будуть тут заблоковані.
00:31:17Одна з найголовніших і нескладніших для транспортування речей — це паливо.
00:31:21Для його привезення на човни вантажать ось такі резервуари.
00:31:25Кожна така ємність — це умовно одна тонна дизельного палива.
00:31:28За шість наступних днів їх потрібно буде перевезти 140 штук.
00:31:33Човни Zodiac повністю відкриті, тому бути драйвером такого човна в хуртовину —
00:31:38ну, це ще та роботка насправді.
00:31:41Але іншого вибору немає.
00:31:43У «Ноосфери» досить невелике вікно — це приблизно тиждень,
00:31:46в рамках якого весь вантаж має бути доставлений на станцію.
00:31:50Головна проблема на цьому шляху — це погода,
00:31:52бо човни можуть швартуватись до Криголаму лише за умов відносно спокійного моря.
00:31:57За вантаження робота крана навіть при невеличкому штормі може бути вкрай небезпечною,
00:32:03особливо, якщо вантажиться паливо.
00:32:06Тому, якщо море спокійно і хвиль немає, робота не припиняється до самої ночі.
00:32:13Ну, а що таке ніч на «Ноосфері» — ви також вже знаєте.
00:32:17Рух айсбергів навіть в темряві моніториться за допомогою чотирьох потужних прожекторів.
00:32:23Якщо команда розуміє, що айсберг насувається на судно,
00:32:26«Ноосфера» має швидко відійти на безпечну відстань.
00:32:29Тут важливо додати, що зараз Криголам утримується на місці без якоря,
00:32:33а за рахунок системи динамічного позиціонування.
00:32:35Комп'ютер сам керує двигунами таким чином, що судно стоїть на місці з похибкою в декілька сантиметрів.
00:32:42В разі небезпеки «Ноосфера» не витрачає час на підйом якорю,
00:32:44а одразу дає газу і міняє дислокацію.
00:32:52Насправді за весь час нашої стоянки в цій протоці Криголами принаймні один раз доводилось так вчинити,
00:32:57через те, що айсберги починали блокувати нас з усіх сторін.
00:33:06Коли вся ця вантажна суєта трошки спадає, одна з перших деталей, яку ти помічаєш в Антарктиці –
00:33:12це неймовірне розуманіття фауни.
00:33:18Навкруги плавають кити, літають птахи, вистрибують з моря величезні косякі риб.
00:33:25Хоча хвилинку, порибі навпевнений.
00:33:28Давайте ще раз очіхно по вільному подивимось.
00:33:35Так, вибачаюсь, я подумав, що це платва, а це пінгвіни.
00:33:39Так от, навкруги стрибають пінгвіни, літають птахи і майже одразу, як я підняв повітря дрон,
00:33:45то побачив свого першого кита, який поважно і розмірено пропливав неподалік.
00:34:01Це горбатий кит. Він найпоширеніший в Антарктиці.
00:34:05Тут вони в основному харчуються через те, що в Антарктичних водах дуже багато криля.
00:34:10Це така антарктична креветка.
00:34:11А для спарювання і народження дітей перемішуються ближче до екватора.
00:34:15А це десь вісім тисяч кілометрів. І цю відстань вони долають щороку в Ростові.
00:34:29Врешті-решт кит розправив свої плавці.
00:34:31У горбатих китів вони реально величезні, майже як крила.
00:34:34І перенув на глибину. Скоріш за все, пішов шукати їжу.
00:34:39Я вам чесно скажу, я багато десь знімав кітів.
00:34:41Але, ну так, що в перший день, отак от просто, ну...
00:34:48І я такого не бачив, чесно.
00:34:50Причому це не один кіт. Їх тут, ну просто, їх тут...
00:34:54Ну десятки, ну декілька кітів точно я бачив сьогодні.
00:34:57Тобто тут прямо стоячий кітовий двіж.
00:35:00Вау. Це прям... Я вражений.
00:35:04Ах, ні.
00:35:18Як ви пам'ятаєте, для того, щоб дістатися станції, потрібно пройти протоку,
00:35:23льодова ситуація в якій змінюється багато разів за день.
00:35:26Але нам пощастило.
00:35:46Я би хотів сказати, що зараз моя нога ступила на останній невідвіданий мною континент.
00:35:52Але це не зовсім так.
00:35:53Тому що українська станція розташована на острові.
00:35:55І технічно це не Антарктида, це ще Антарктика.
00:35:58Але до Антарктиди тут рукою подати. Власне, ви її зараз бачите.
00:36:03Це оці велетенські гори на задньому плані, які відділяються протокою.
00:36:07Ця частина материка має назву «Півострів Київ».
00:36:10Це реальний топонім і можливо єдиний у світі Київ, який до сих пір не забудований багатоповерхівками.
00:36:23Острів, на якому знаходиться станція Вернадського, називається Галіндес.
00:36:26Він насправді маленький, менше одного квадратного кілометру.
00:36:30А основні будівлі станції взагалі розташовані на невеличкому п'ятачку.
00:36:33Тобто тут все майже як у бабусіна дачі.
00:36:42До того, як тут замайорив цей жовто-блакитний прапор, ця станція належала британцям.
00:36:47І була безкоштовно передана нам в 96-му році.
00:36:51Це був вже з доброї волі від британського уряду,
00:36:53бо після розпаду СРСР Росія відмовилася передати Україні хоча б одну з 12 радянських антарктичних станцій
00:36:59і оголосила себе їх єдиною правонаступницею.
00:37:03Ну, ласково просимо.
00:37:06А, так, що б я забув.
00:37:10Всі двері тут відчиняються всередину.
00:37:16Робиться це тому, що в симку тут нападає стільки снигу,
00:37:19що двері просто-напросто не відчинити назовні.
00:37:23Тільки всередину.
00:37:31Давайте дивитись, що тут до чого.
00:37:33Отже, ми зараз дивимося на оцю велику зелену будівлю, яка є центральною на станції.
00:37:43Проходимо роздягальню і потрапляємо в вузький і довгий коридор, завішений старими фотографіями.
00:37:48Тут дуже багато різних артефактів і автограф тура Х'єрдала і, наприклад, фотографія Біла Гейтса, який у 2010 році відвідував
00:37:58станцію Вернацького з родиною.
00:37:59Далі по коридору кабінет біології, радіостанція, офіс бейс-командера, тобто начальника станції,
00:38:05а також два предмети, які ви меншою за все очікуєте тут побачити.
00:38:10Сноуборд і арбалет.
00:38:12Не перемикайтеся, і я розповім, навіщо вони тут.
00:38:15Приблизно 9 місяців на рік станція Академік Вернацький повністю заблокована від зовнішнього освіти.
00:38:21Сюди не можна ані потрапити, ані виїхати звідси.
00:38:24Тобто якщо щось трапиться, на допомогу ніхто не прийде.
00:38:27На станції все підпорядковується одному важливому правилу.
00:38:31І це правило краще перестрахуватись.
00:38:34Генераторів, які все тут живля, три.
00:38:36Один працює, один в цей момент на профілактиці, а один на всяк випадок.
00:38:40Теплокотлів два, але знову про всяк випадок є ще один електричний.
00:38:45Цистерна для диспалива, яку, до речі, спроєктував для станції Інститут Патона, має подвійну оболонку.
00:38:50Ну і нарешті тут є запасна будівля станції.
00:38:53Теж про всяк випадок.
00:38:55Центральна споруда, яку будували британці, зроблена з дерева.
00:38:58І пожежа, ну це, напевно, найгірший сценарій, який собі можна уявити.
00:39:02Тому тут на кожній стіні купа вогнегасників.
00:39:06Ще один важливий аспект – це автономність.
00:39:09Команді необхідно протриматись один рік без допомоги ззовні.
00:39:13Пляшками з водою тут заставлено геть усе, але їх точно не вистачить на такий термін.
00:39:17Тому вода тут береться з океану, опріснюється, обов'язково мінералізується і подається в кран.
00:39:23Опріснена, мінералізована вода з південного океану.
00:39:31На смак, як звичайна вода.
00:39:34Ще один цікавий напрямок – це медицина.
00:39:36Отже, познайомтеся з Іванкою – лікарем 29-ї української антарктичної експедиції.
00:39:42Можна проходити.
00:39:44Як вже майже літня людина, я в першу чергу попросив Іванку показати мені її аптечні комори.
00:39:49І тут, ви знаєте, є на що подивитися, бо ліки в цій аптечці реально на всі випадки життя.
00:39:55Те саме стосується і лікаря на антарктичній станції.
00:39:58Це спеціаліст дуже широкого профілю, який повинен вміти набагато більше, ніж звичайний терапевт.
00:40:03Наприклад, робити рентген та лікувати зуби.
00:40:06І так на станції є окремий стоматологічний кабінет і Іванка вміє користуватися усім цим добром.
00:40:13Я думаю, багато хто з вас бачив цю фотографію.
00:40:15На ній радянський полярник видаляє апендік сам собі в Антарктиді.
00:40:20Бо він був лікарем і, власне, єдиною людиною на станції, хто зміг би провести такого роду операцію.
00:40:27Щоб уникнути таких пригод, деякі країни вдаються до дійсно радикальних заходів.
00:40:31В Австралії лікарі, які зимують на Антарктичних станціях, зобов'язані проходити апендіктамію перед відрядженням.
00:40:38В Чилі пішли ще далі.
00:40:39В чилійському поселенні на острові Кінг-Джордж взагалі всі довгострокові мешканці, включаючи дітей, повинні видалити апендекс перед переїздом.
00:40:47На українській станції, на щастя, таких вмог немає.
00:40:50У нас, наприклад, такого не було, але у нас було обов'язково робити, потрібно було зробити фіброгастродиоденоскопію, тобто ковтнути зонд.
00:40:59О, це за замовчуванням кожен зимівник, який сюди їд, і таке робить.
00:41:02До речі, полярники на Вернацькому взимку майже не хворіють на ГРВІ і грип.
00:41:07Це відбувається через те, що хвороби тут просто нема кому розповсюджувати.
00:41:11Перше захворювання тут починається з першими туристами на станції.
00:41:15Так, до речі, тут бувають туристи.
00:41:16В доковідні часи станцію відвідувало приблизно 4 тисячі людей на рік.
00:41:20Але потрібно сказати, що тури в Антарктику, ну, це, напевно, один із найдорожчих видів туризму взагалі.
00:41:27Найдешевший круіз, який я знайшов, починався з 12 тисяч доларів.
00:41:31Зазвичай ціна квитка десь 15-18 тисяч за одну людину, і це нижня планка, тобто може бути ще дорожче.
00:41:40Умови, в яких живуть полярники, не можна назвати скетичними, але це точно не готель.
00:41:46Кімнати тут дуже схожі на купе в потязі Укрзалізниці.
00:41:50Я мушу розмовляти пошипки, бо тут всі сплять, але те, що мене розірвало, перегородки тут дуже тонкі.
00:41:58І тому є звичка не заводити будильник, тому що будильник може розбудити сусіда.
00:42:04Будять тут дотиком, а заявку на це прийнято лишати на оцій дошці.
00:42:08Ось, наприклад, Таня, яка буде чергувати в нічну зміну, хоче, щоб її розбудили у пів на дванадцяту.
00:42:14Тут і в день, і вночі кожну годину роблять обходи для того, щоб перевірити справність основного обладнання,
00:42:19чи нормально працює генератор, чи все окей з холодильниками, в яких зберігається їжа.
00:42:24Знову ж таки, щоб перестрахуватись.
00:42:30До речі про їжу.
00:42:33Їжа в Антарктиді – це більше, ніж просто їжа.
00:42:36По-перше, полярники витрачають дуже багато калорій просто через холод і стрес.
00:42:40А по-друге, смачна різноманітна їжа – це один з ключових факторів психологічної підтримки команди в умовах ізоляції.
00:42:47Тому кухар без перебільшення – це одна з найважливіших людей в команді, від якої багато що залежить.
00:42:52І це єдиний працівник, в якого є офіційний вихідний.
00:42:56В неділю їжу готують інші полярники, хто що вміє.
00:42:59Як ви вже здогадалися, те, що ви зараз бачите, це якраз неділя.
00:43:03Кухарем на 29-й експедиції був Назар – молодий і талановитий шеф.
00:43:08Коли я зайшов до нього на кухню, Назар робив сир по карпатським рецептам і булочки з корицею на антарктичний манер.
00:43:14Це означає сухе молоко, це означає багато масла, добра, жирна, смачна калорійна булочка.
00:43:22А ще зробити їх маленькими і великими різними розмірами для того, щоб кожен вибрав свою,
00:43:26бо полярники різні, з різними апетитами.
00:43:28Якщо хтось захочеть їсти дві величі, то комусь одної маленької буде достатньо.
00:43:33Ви знаєте, ми з Кацуріним на їжі України багато разів казали, ось дивись, це найкраща, найкрасивіша кухня.
00:43:41Тут неймовірний вид, але мені здається, що саме ця кухня має просто найкращий вид.
00:43:53Це чотири, це дуже смачно.
00:43:55Найбільша складність по їжі в Антарктиці – це, власне, зберегти цю їжу.
00:43:59Зберігають тут всіма можливими способами – від ферментації до дегідрації.
00:44:04Це солнина. Зараз даю.
00:44:07Це солнина, яка в нас висить вже більше року.
00:44:11Тобто це ще з попереднього року засолили свининку.
00:44:14Свинка була кілограм 700, тепер вона трошки менша, вона трошки всохла.
00:44:19Ми її тримаємо на призмінку, ми її поріжемо і попробуємо.
00:44:21Ще якихось 70 років тому їжа для полярників була, м'яко кажучи, не така різноманітна.
00:44:28Ось ця кулінарна книга зберігає рецепти страв, які готували зимівники британської антарктичної станції в 50-х роках минулого сторіччя.
00:44:36Тут вам і рулети з морського котика, і запечена пінгвіняча грудка.
00:44:44Зараз про таке дивно навіть чути, бо окрім того, що будь-яка фауна в Антарктиці суворо охороняється, пінгвіни — це
00:44:51взагалі один з символів Вернацького.
00:45:02Вони — перше, що ти бачиш, коли потрапляєш на станцію, бо саме пінгвіни зазвичай зустрічають всіх перебуваючих прямо біля пірсу.
00:45:15Насправді на Вернацькому два пірса, і обидва контролюються пінгвінами.
00:45:24Але найбільше їх точці на краю острова, яка називається «Пінгвінпойнт».
00:45:35На острові Галіндез зараз мешкають приблизно 6 тисяч пінгвінів, і якщо вам цікаво, як їх порахували, то, власне, саме так
00:45:42— з дрони.
00:45:43Беруть і рахують оці білі точки.
00:45:48Роблять це біологи, які, окрім підрахунку пінгвінів, вирішують ще багато наукових задач.
00:45:53Отже, давайте зараз більш детально розберемось, чим взагалі займаються українські полярники.
00:46:00Перше — це метеорологічні дослідження.
00:46:07Антарктида відіграє ключову роль у глобальній атмосферній циркуляції.
00:46:12Говорячи простіше, цей район суттєво впливає на погоду на всій планеті.
00:46:17Вітри, шторми в Америці чи навіть Європі — все це пов'язане з подіями на Південному полісі.
00:46:23Тому метеорологічні дані з Антарктиди критично важливі для сучасної авіації, мореплавства та прогнозування кліматичних змін.
00:46:31Без знання погоди в Антарктиці погода в решті світу буде набагато менш прогнозована.
00:46:36Саме тому дуже важливо постійно моніторити погоду саме тут.
00:46:39Насправді, перші полярні станції в Антарктиці, як ця британська, були тут саме через метеорологічні дослідження.
00:46:46От настільки важливими вони тут є.
00:46:50На Вернацькому кліматичні дослідження є найдовшими в усій Антарктиді.
00:46:55Вони ведуться щодня з 1947 року, тобто вже майже 80 років безперервно.
00:47:03За рахунок такого величезного масиву даних, вчені змогли встановити, що за останні 70 років середньорічна температура повітря в Антарктиці зросла
00:47:12на 4 градуси.
00:47:14А найбільша температура, яку зафіксував тут особисто я, це плюс 6.
00:47:19Так, зізнавайтесь, ви теж думали, що в Антарктиці дуже холодно?
00:47:23Насправді, ні.
00:47:25Власне, тут буває дуже холодно і саме тут був зафіксований температурний рекорд – мінус 89 по Цельсію.
00:47:32Але це було на Матерікен, в Антарктиді.
00:47:34Тут, в Антарктиці, саме на Вернацькому, зазвичай взимку температура мінус 15.
00:47:41Але ці місця відомі своїми дуже потужними вітрами.
00:47:44В минулому році на Вернацькому зафіксували вітр близько 45 метрів на секунду.
00:47:49Це приблизно 160 км на годину.
00:47:51Ось такий човен, який був закріплений майже з дула з пірсу.
00:47:55Ну і додайте сюди сніг. Багато снігу.
00:47:57Стосовно рівня снігу, який випадає на Вернацькому.
00:48:01Бачите оту драбину?
00:48:03Вона тут не просто так.
00:48:05Річ в тому, що зазвичай снігом завалює весь перший поверх.
00:48:09І, власне, по цій драбині через цей балкон люди і виходять на вулицю.
00:48:15А зараз ось так.
00:48:18Це морський котик.
00:48:19За розповідями полярників, в одну з зим такий самий морський котик грівся отут.
00:48:24Тому що перший поверх просто по дах завалило снігом.
00:48:28Ви, власне, самі бачите, яка погода.
00:48:30І це ще осінь тільки.
00:48:33Це ще навіть не зима.
00:48:34Але метеорологи будуть працювати всю ніч.
00:48:37Ось зараз вони пішли запускати метеозонд.
00:48:39Ось, власне, таким чином достається погода.
00:48:41Збір даних тут відбувається вісім разів за день, без винятків.
00:48:47Кожні три години дані по погоді.
00:48:51От зараз пішов сніг.
00:48:52Це значить, що за три години, максимум за три години на Грінвічі в Лондоні
00:48:57будуть про це знати і, власне, сформують прогноз погоди.
00:49:01Коли ви читаєте прогноз погоди в вашому місці,
00:49:04знаєте, що це, в тому числі, робота метеорологів з Вернацького.
00:49:11Ще один напрямок досліджень – це хімія та геофізика.
00:49:14Під хімією мається на увазі атмосферна хімія,
00:49:17і основні дослідження стосуються рівню озону.
00:49:20Вимірюють його тут через озвонову діру.
00:49:22Відкрита вона була, до речі, саме тут, на Вернацькому.
00:49:25Тоді станція ще була британська і мала назву Фарадей.
00:49:28З тих пір ця діра то збільшується, то зменшується,
00:49:31але вона постійно майорить над Антарктидою.
00:49:34І саме тому тут дуже важливо моніторити рівень озону,
00:49:37бо саме озоновий шар в атмосфері найбільше блокує небезпечне ультрафіолетове випромінювання.
00:49:43Ці дані на станції оновлюються кожен день у вигляді позначок на цій дошці.
00:49:48Чим менше це число, тим більше потрібно захищатися від ультрафіолету.
00:49:53Якщо рівень озону в атмосфері низький,
00:49:55наносити захисний крем потрібно навіть в похмурий день.
00:49:58Якщо цього не зробити, то ось.
00:50:01Можна достатньо легко потрапити на обкладинку журнала по дерматології.
00:50:06Вимірюванням озону на станції займається окрема людина – озономітрист.
00:50:09І це найвідданіший працівник, бо він живе на роботі.
00:50:13Буквально. Ось там зверху апаратура, а ось вже і ліжка зономітриста.
00:50:17Ну, принаймні, в нього є своя окрема кімната.
00:50:21Також на Вернацькому проводять дослідження магнітного поля Землі
00:50:25за допомогою датчиків, розташованих в цих двох павільйонах.
00:50:29Вони зроблені з немагнітного матеріалу і знаходяться на певній відстані від станції.
00:50:33Будь-який залізний предмет, умовно ключі в кишені, можуть вплинути на їхню роботу,
00:50:38тому до цих павільйонів заборонено наближатися.
00:50:42Всім, окрім пінгвінів. Їм можна.
00:50:46Пінгвінам взагалі на острові можна все.
00:50:50Їх дослідженням, як ви пам'ятаєте, тут займаються біологи.
00:50:54І не тільки ними, бо біологія – це ще один з великих напрямків роботи на станції.
00:51:01Вивчають і досліджують тут мікроорганізми, паразитів, комах і морських савців, в тому числі китів.
00:51:08Тим паче, що для цього інколи навіть не треба нікуди їхати.
00:51:11Можна просто вийти на пірс і натрапити на кита, який задрімав 30 метрах від станції.
00:51:17Кіти тут часто сплять по двоє чи навіть по троє. Це частина їхньої соціальної поведінки.
00:51:22Як і у дільфінів, одна половина мозку в цей момент в них залишається активною,
00:51:26щоб контролювати дихання, бо кити дихають повітрям.
00:51:30Тому їм потрібно виринати навіть під час сну, як от зараз.
00:51:36Кит робить вдих і знову занурюється.
00:51:40Так, ну і прийшов час розповісти, навіщо на станції потрібен арбалет.
00:51:44За його допомогою беруть біопсію у китів.
00:51:49Тобто невеличкий зразок шкіри.
00:51:51Стріла тут спеціальна, вона має трохи заточену закінцівку та поплавок.
00:51:55Постріл з арбалета...
00:51:57Блін, я розумію, що ця фраза варварські звучить по відношенні до кита, але повірте, все не так погано.
00:52:05Так от, постріл з арбалета робиться в найменш чутливу зону, біля спинного плавця.
00:52:10Якщо готові, то давайте стріляти.
00:52:19Виглядає неприємно, але біологи кажуть, що для кита по відчуттях це як укус камера.
00:52:24Я не знаю, звідки вони це знають і чи стріляв хтось колись з арбалета по біологам, але давайте повіримо їм
00:52:30на слово.
00:52:32Китів тут ідентифікують за малюнком на хвостовому плавці – флюку.
00:52:36У кожного він унікальний, це майже як відбиток пальця, що дозволяє розрізняти окремих тварин.
00:52:43Взагалі, китів тут так плідно досліджують, тому що вони гарні біоіндикатори.
00:52:47В китових тканинах накопичуються токсини і біопсія жиру дозволяє оцінити рівень забруднення навколишнього середовища.
00:52:54Ну і також потрібно додати, що кити – це справжні дужки.
00:52:59Коли в Антарктиці гарна погода і відповідний настрій у кита, то він може витворяти навіть отакі речі.
00:53:06Просто подивіться на цього плавця.
00:53:14Він настільки розслабився, що плавником зачепив човен з біологами.
00:53:18В шлюбці в той момент також був Сашко з адмінстанції, який, власне, і керував дроном.
00:53:24Кити, вони взагалі не агресивні.
00:53:26Тобто жоден з тих китів, яких ми бачили, сотні, не знаю, скільки їх там було,
00:53:32жоден з них ніякої агресії до нас не проявляв.
00:53:35Тобто навіть помітно, де він оце ластами хлопав, він сам перелякався, що щось вдарив.
00:53:42Він такий перевернувся назад, типу, знаєш, в шоці, що відбулося.
00:53:51Ще один об'єкт уваги біологів Невернацькому – це пінгвіни.
00:53:56Станція в цьому сенсі унікальна, тому що пінгвіни тут живуть максимально поруч з людьми.
00:54:02Так, до речі, було не завжди. Ще в 2007-му ніяких пінгвінів тут не було.
00:54:08Але через глобальне потепління згодом вони почали гніздитися тут, на Галендезі.
00:54:14Стосовно пінгвінів, тут діють жорсткі правила.
00:54:17По-перше, пінгвіни тут мають пріоритет на дорозі.
00:54:20Тобто якщо ваші шляхи перетинаються, то ти завжди на другорядній, а у пінгвіна завжди головна.
00:54:25Тобто його завжди потрібно пропускати.
00:54:31Також їх заборонено торкатися і наближатися занадто близько.
00:54:35Але якщо присісти, тобто стати не таким високим і небезпечним,
00:54:40то ви самі бачите, що відбувається.
00:54:45Пінгвінам стає цікаво і вони зазвичай підходять самі.
00:54:52І ось це вже правилами не регламентується.
00:54:56Порода пінгвінів, яка живе на Вернацькому, називається субантарктичний пінгвін або джентл.
00:55:01Їх досить просто розрізнити через білу смужку на голові.
00:55:06І є ще одна унікальна особливість джентл.
00:55:09Ви знаєте, що пінгвіни дуже смішно ходять, бо це пов'язано з конструкцією їх тіла.
00:55:14Як кажуть наші полярники, пінгвіни – це ластівки, які поїли пізно ввечері.
00:55:22Насправді їм навіть легше ковзати на животі по снігу, і це доволі розповсюджений прийом.
00:55:30Але по-справжньому розкрити свої здібності пінгвіни дженту можуть в воді.
00:55:35Тут все кардинально змінюється.
00:55:46Зафільмувати камерою просування пінгвіни під водою дуже складно через їх неймовірну швидкість.
00:55:51В мене це дуже погано вийшло, сорі.
00:56:01А тепер просто подивіться на цей косяк пінгвінів.
00:56:06Я не знаю, чи можна слово косяк вживати по відношенню до пінгвінів, але просто зацініть швидкість, з якої вони пересуваються.
00:56:17Субатарктичні пінгвіни найшвидші серед усіх.
00:56:20Під водою вони розвивають швидкість до 36 км на годину.
00:56:24Як моторний човен.
00:56:26Тобто наживо ти бачиш гідродінамічний слід від пінгвіна, щось типу реактивної строї, тільки під водою.
00:56:33Така швидкість допомагає їм тікати від хіжаків та наздоганяти здобич.
00:56:42Харчуються пінгвіни крильом.
00:56:44Криль – це маленька антарктична креветка, дуже корисна і поживна.
00:56:48Криль використовують як біоресурс та в потребах фармацевтики,
00:56:51тому що омега-3 з криля набагато краще засвоюється нашим організмом, ніж традиційний рибічий жир.
00:56:57Насправді, майже все, що живе в Антарктиці – їсть криль.
00:57:00Настільки це важлива тут частина харчового ланцюжка.
00:57:05Що ж, прийшов час поговорити про дійсно важливі речі, а саме про те, як відбувається акт дефікації у пінгвініх.
00:57:12Пінгвіни дуже сумлінно будують гнізда скамінців для того, щоб потім висиджувати там яйця.
00:57:18Саме висиджування триває більше місяці, виконується або, мабуть, каме по черзі.
00:57:22Варіантів відлучитися у вбиральню немає, тому що навкруги чергують поморники.
00:57:26Це такі великі, дуже нахапні птахи, які палюють і на яйця, і на пташенят.
00:57:32Забруднювати гніздо – теж не дуже гарна історія, тому природа винагородила пінгвінів
00:57:37дуже потужними м'язами, які допомагають їм, не вставаючи з гнізда, стріляти своїм халам.
00:57:44Так, вам не почалося саме стріляти. Можете повірити мені, я це бачив на власні очі.
00:57:53Німецькі вчені абсолютно серйозно з урахуванням усіх законів гідродинаміки вирахували,
00:57:57на яку дистанцію вони можуть це робити.
00:58:01Просто запам'ятайте це число.
00:58:04Можливо, колись ви зустрінете пінгвіна і воно вам знадобиться.
00:58:25Напевно, у когось з вас вже виникло питання, а навіщо взагалі біологія в Антарктиді?
00:58:30Яка нам з цього користь?
00:58:34Спробую розповісти на прикладі рослин.
00:58:37Ця маленька рослинка – це перлиниця антарктична.
00:58:42Тут взагалі дві рослини на всю Антарктиду.
00:58:45Перлиниця і щучник.
00:58:47Неймінг – це окрема історія, але взагалі, ну я чесно був здивований,
00:58:52бо я думаю, як більшість з вас теж не очікували, що в Антарктиді щось може рости.
00:58:57Українські вчені теж задалися цим питанням.
00:58:59А як взагалі тут щось може рости?
00:59:02Спочатку вчені перевірили ДНК рослин на можливі мутації, але нічого дивного не знайшли.
00:59:07А потім виникла гіпотеза, що, можливо, всередині рослин є бактерії,
00:59:10які допомагають їм виживати в таких суворих умовах.
00:59:13Ну ви знаєте, є корисні бактерії, наприклад, у нас кишківнику, які допомагають травленню.
00:59:17Ось тут така сама історія.
00:59:18І ця гіпотеза підтвердилась. Наші біологи знайшли такі бактерії в цих рослинах.
00:59:23Власне, в чому тут профіт?
00:59:25Ці бактерії теоретично можна запустити і до рослин, які ми їмо, пшениці чи будь-чого,
00:59:33щоб допомагати їм рости краще.
00:59:35Ось вам практичне використання науки.
00:59:38На словах це дуже просто, а на практиці це роки досліджень.
00:59:42Наука майже не має миттєвого ефекту, тому що розробки дослідження – це час досить тривали.
00:59:48Але дуже багато, чого ми як людство маємо зараз, це все наука насправді.
00:59:53Камера, якою знімає ця наука, телефон – це наука, ліки, які приймаємо – це все наука.
00:59:58Завдяки дослідженням на станці Вернацького та Криголаміна ОСФЕРА
01:00:01українські вчені долучаються до міжнародних наукових проєктів,
01:00:05а держава має доступ до сучасних технологій та наукових партнерств.
01:00:40Ну, я вам скажу, що так близько побачити кита, ну, мені в житті ніколи не вдавалось.
01:00:50Вау, оце, звісно, експіріенс.
01:00:54І в Антарктиці ти просто, ну, ти не шукаєш кітів, ти просто йдеш кудись.
01:01:00І вони самі довітрапляються в цьому унікальність цього регіону.
01:01:20Тепер офіційно ми в Антарктиді.
01:01:41Антарктида величезна. Цей материк в півтора рази більше за Європу.
01:01:48А взимку, за рахунок льоду, його площа збільшується ще в два рази.
01:01:56Цей літ міст приблизно 80% всієї прісної води на планеті.
01:02:02Його настільки багато, що якщо він колись повністю розтане, рівень води в Світовому океані підніметься на 60 метрів.
01:02:15Антарктида – це найменш досліджений континент на Землі.
01:02:18Під кілометровим шаром льоду тут ховаються прісні озера та гігантські гірські масиви розміром з Альпи, яких ніхто ніколи не бачив.
01:02:32Неможливо не замилуватися цими краєвидами.
01:02:39Але коли трохи говтуєшся від такої краси, в голові виникає питання, яке б одразу поставив би досвідчений карпатський ріелтор.
01:02:47А чия це земля?
01:02:49Коротка відповідь – нічия. А от довга – тут все доволі складно.
01:02:54Складність полягає в тому, що на різні антарктичні території претендують цілих сім країн.
01:02:59Зокрема, Аргентина, Австралія, Чилі, Франція, Нова Зеландія, Великобританія та Норвегія.
01:03:05Норвегія, наприклад, претендує на сектор, який в сім разів більше, ніж сама Норвегія.
01:03:09Коротше, щоб тут ніхто не побивав один одного, країни підписали антарктичний договір.
01:03:16Я прочитав його за вас. В договорі все зводиться до того, що Антарктида – це поля для наукових досліджень, а
01:03:22будь-яка військова активність тут заборонена.
01:03:25В 98-му році до цього договору додали протокол про захист навколишнього середовища, в якому є пункт заборони на видобуток
01:03:35природних ресурсів.
01:03:36Так, вам не почулися. І тобі, Дональди, теж не почулися. Тут є ресурси.
01:03:41Дані 50-х років свідчать про те, що тут є запаси нафти, газу, нікелю, хрому, а також, можливо, урану, золота
01:03:48і алмазів.
01:03:48Точної інформації немає, тому що боріння тут досі обмежено міжнародними угодами. Але сенс вловили.
01:03:54Уявіть, у вас є материк, Антарктида, який нікому не належить, який в два рази більше, ніж Австралія,
01:04:03в якому ніхто ніколи не добував корисні копалини, і цих копалин тут, можливо, копать, ні перекопать. Звучить дуже солодко, правда?
01:04:13В Антарктиді зараз близько 70 станцій, і це число збільшується.
01:04:18Будує свою станцію Туреччина, має наміри Азербайджан і Казахстан.
01:04:22Але найбільш активними в будівництві наразі є Росія і Китай, яких загалом більше 10 станцій.
01:04:28Навіщо потрібна така активність?
01:04:29Мораторій на видобуток природних ресурсів в Антарктиді діє до 2048 року, а потім він може бути переглянутий.
01:04:37І враховуючи все, що відбувається зараз у світі, я думаю, що ми можемо спрогнозувати, в яку сторону цей договір буде
01:04:44переглянутий.
01:04:46Доступ до ресурсів континенту в майбутньому матимуть лише ті держави, які мають тут станції та ведуть активну наукову діяльність.
01:04:53На початок 2024 року в Антарктичний договір входить 56 країн, 29 з яких мають право голосу, в тому числі і
01:05:01Україна.
01:05:02Чому це важливо?
01:05:04Річ в тому, що всі рішення по Антарктиді приймаються одноголосно.
01:05:08Тобто в нас є право вето.
01:05:09Ось вам приклад. Україна хоче створити на території цього архіпелагу Аргентинські острови заповідник з метою захисту його від туристів.
01:05:17Це рішення блокується двома країнами. Гадайте, якими?
01:05:21Росією і Китаєм.
01:05:22Росія, в свою чергу, хоче протягнути Білорусь і надати їй право голосу в Антарктичному клубі.
01:05:27Це рішення також блокується.
01:05:30Вгадайте, ким?
01:05:31Нами.
01:05:35Антарктичний клуб – це дійсно місце запеклих дипломатичних баталій.
01:05:40Але є ще одна причина такої активності на льодовому континенті.
01:05:52Якщо б не Куртєць, то в цілому можна було б сказати, що я десь там на Азорах умовно.
01:05:58Але це Антарктида.
01:05:59І вона зараз більш зелена, ніж ви очікуєте.
01:06:10Різними кольорами починає вкриватися.
01:06:12Тобто відкривається рослинність, починає бульно десантизуватися, стає така яскрава, яскрава зелена, така неповторна.
01:06:22Зелень, яку ви бачите – це водорості.
01:06:25На Вернацькому говорять, що нічого подібного не бачили вже десятки років.
01:06:30Таке бурхливе зростання водоростей спричинило активні дощі, які, в свою чергу, спровоковані глобальним потеплінням.
01:06:44Антарктида нагрівається втричі швидше, ніж решта планети.
01:06:49За деякими прогнозами, в середині сторіччя континент може втратити частку свого кижонного покриву.
01:06:57В прибрежних регіонах через станення льоду вже відкриваються скелі та узбережжя.
01:07:06Екологічною мовою це означає підвищення рівня Світового океану,
01:07:11порушення екосистеми Антарктики та зміни в океанічних течіях.
01:07:15А економічною мовою, що майбутній видувок корисних опалин буде значно дешевше.
01:07:28Але поки що це тільки прогнози.
01:07:31Антарктичні льодовики все ще на своєму місці.
01:07:34І ми, навіть відносно близько, підійшли до одного з них.
01:07:38А вони, до речі, інколи обвалюються.
01:07:42І це дійсно може бути небезпечно для невеличких таких лодок.
01:07:47Бо хвиля дуже велика насправді, воно можна перевернути шлюбку.
01:07:51Але небезпечний саме блакитний лід. Тобто цей.
01:08:07Це не кольор-корекція зображення.
01:08:10Антарктичний лід насправді в житті такий напрочуд блакитний.
01:08:18Особливо насиченого кольору він набуває в ті рідкісні хвилини, коли тут з'являється сонце.
01:08:33Такий ефект через саму структуру антарктичного льоду.
01:08:36Він дуже-дуже старий.
01:08:38І формується сотнями років ось таким нашаруванням снігу.
01:08:43З часом сніг ущільнюється, бульбашки повітря всередині його стискаються і поступово взагалі зникають.
01:08:50У результаті утворюється структура, яка поглинає майже весь спектр світла, окрім блакитних хвиль.
01:08:57Ці хвилі не поглинаються, а навпаки вибиваються і надають антарктичному льоду цю магічну зачаровуючу блакит.
01:09:22Природа — це першокласний майстер по створенню видовищних об'єктів.
01:09:26А айсберги — це, напевно, одне з найкрасивіших її тварінь.
01:09:31Тут, в Антарктиці, вони зустрічаються в абсолютно різних формах.
01:09:35І, якщо вімкнути уяву, можна побачити в цих брилях справжні скульптури.
01:09:41Я не буду казати, що кожен з цих айсбергів нагадує мені, але спробуйте подумати, що вони нагадують вам.
01:10:00Айсберги — це першокласний майстер по створенню.
01:10:29Саме ця арка стала для мене одним з символів подорожі до Антарктиди.
01:10:34Весь тиждень, поки ми були тут, вона дріфувала неподалік станції.
01:10:59Якщо сприймати айсбергі як мистецтво, то воно дуже і дуже швидкоплинне.
01:11:04Ні арка, ні більшість айсбергів, які ви бачили, вже не існують.
01:11:09Вони або розстанули повністю, або радикально змінили свій вигляд.
01:11:15Залишились тільки ці світлини.
01:11:40На зворотньому шляху біолог Іван почав несамовити лупцювати веслом воду біля човна.
01:11:46Я спочатку взагалі нічого не зрозумів.
01:11:49А потім побачив голову морського леопарда.
01:11:52Одного з дуже небезпечних хижаків Антарктики.
01:12:03Напередодні він прокусив отакий балон човна з дуже щільної гуми.
01:12:07Тож Іван в такий спосіб просто його відлякував.
01:12:10Але, чесно кажучи, це не дуже сильно допомагало.
01:12:17В подальшому я неодноразово бачив цього леопарда прямо біля причали станції.
01:12:22І майже кожного разу він, як на блокпасті, підпливав до човнів і перевіряв пасажирів.
01:12:29Ну, ви зрозуміли. Конкретно цей район тримає явно не пес патрон.
01:12:42Ми потрапили на станцію в момент перезмінки, активного і достатньо стресового періоду.
01:12:48Фактично за тиждень потрібно все розвантажити, перевезти 140 тонн дизелю,
01:12:53а з погодою не дуже щастило, і в якийсь момент взагалі були хвилювання, що полярники не впишуться в графік.
01:12:59Плюс потрібно розсортувати всі речі і передати справи полярникам,
01:13:03які ось-ось заступлять на зміну.
01:13:06Замість 13 людей в цей період на станції живе близько 30.
01:13:10Тому сплять тут скрізь, де є місце.
01:13:14Мені дуже люб'язно виділили місце на горище.
01:13:17Там на перезмінці теж живуть люди, але в мене була своя окрема ділянка –
01:13:22склад гірськолижного спорядження, де знайшлось все необхідне, включаючи спальник.
01:13:27Загалом я пробув на Вернацьку майже три дні, і ось вам мій зворотній зв'язок.
01:13:32Що я можу сказати?
01:13:34Станція дуже швидко стоїть вдома, але є один важливий нюанс.
01:13:39Тут взагалі відсутній особистий простір.
01:13:42Тобто навіть зараз в своїй бірлогі я кажу все це майже пошипки,
01:13:48тому що люди за фанерною стіною сплять.
01:13:52Я думаю, що це складно насправді, бо варіатів усамітнення тут небагато.
01:13:57Закритися в лабораторії, сходити до пінгвінів або зайти в капличку.
01:14:02До речі, останнє – це дуже дієвий варіант.
01:14:04Окрім того, що ти там дійсно сам, там ще й дуже гарно ловить Wi-Fi.
01:14:08Але якщо без жартів, психологічно витримати рік в такому добровільному схімництві – це дуже важко.
01:14:15І я думаю, що це далеко не кожному дано.
01:14:22Фактор довгої ізоляції – один з найскладніших в роботі полярників.
01:14:26Уявіть, що ви один рік на острові, з якого не можна виїхати.
01:14:30Взимку у вас всього три години світового дня, один і той самий вид з вікна,
01:14:35погода, яка стабільна погана, замкнутий простір, одні і ті самі люди,
01:14:40а ще потрібно чергувати і працювати на вулиці.
01:14:42А це хоч і південь, але точно не Майамі.
01:14:45І якщо ви думаєте, ну окей, є ж пінгвіни, то в мене для вас погані новини,
01:14:50тому що пінгвінів взимку нема. Вони мігрують в місця, де тепліше, і є доступ до відкритеї води.
01:14:55А тепер давайте поговоримо про традиції, які допомагали і допомагають полярникам тримати свій психічний стан.
01:15:01Більшість традицій тут пішли з британців, як оцей стол для більярда.
01:15:05Британці започаткували прибирання по п'ятницям, після чого всі пили пиво.
01:15:08Українці залишили прибирання по п'ятницях, але перенесли вечерю на суботу.
01:15:12До речі, по суботах тут дозволено трохи вина. Британці на святкову вечерю вдягали костюми.
01:15:17Українці змінили це на вишиванки.
01:15:21Окрім вишиванок, кожна окрема експедиція зазвичай вигадує якусь свою традицію.
01:15:26Ось що було у 29-тій.
01:15:29Наша експедиція мала традицію, ми кожної суботи за будь-якої погоди,
01:15:33будь-якої кількості м'яса в морозил, за будь-якої кількості мороженого баряка, ми їли борщ.
01:15:38Борщ завжди був з м'ясом, навіть коли закінчувалися, у нас було обмеження по м'ясу, допустимо.
01:15:45Була заначка, схованка, маленька кривка м'яса, де в Яшчако стояло морозилце м'ясо,
01:15:52поділене на 52 тижні, 52 суботи, тому що борщ мав бути з м'ясом.
01:15:56Зараз у нас залишився борщ, сьогодні понеділок, у нас є борщ і він десь є.
01:16:02Одну секунду ми його знайдемо.
01:16:03Він буде роздавити і він стоїть на видачі.
01:16:06Тобто це борщ, настоєний два дні.
01:16:10І борщ, ідений суп, який неможливо не доїсти.
01:16:16Я думав, що традиція не підтримується, чи дарма ми її придумали, започаткували.
01:16:20До того моменту, поки я не почув фразу, чекаю суботу, бо буде борщ.
01:16:24Борщ буде смольпушко, все.
01:16:26Скільки всього було?
01:16:27Віля 7 тисяч, від 7 до 8.
01:16:29Помпішо?
01:16:30Так.
01:16:317 тисяч помпішо?
01:16:32З часником.
01:16:34Якщо рахувати по борщу, то це було 25 літрів на 40 тижнів,
01:16:40потім 12 тижнів це було по 35 літрів, то близько півтори тонни борщу.
01:16:45Зі сметаною, яку Назар робив самостійно, використовуючи кисломолочну закваску.
01:16:51Такі справи.
01:16:54Ну і так, як ми заговорили про дозвілля, потрібно зауважити, що на станції знаходиться найпівденніший в світі бар,
01:17:00який носить ім'я Майкла Фарадея, і в якому мають змогу відпочити полярники.
01:17:06Навіть якщо забути, що ми в Антарктиці, бар виглядає, ну, достатньо вишикано.
01:17:11Взагалі британці планували збудувати тут конференцзал бібліотекою, проте Тесляр, якому все це доручили,
01:17:17знався на будівництві пабів, а не бібліотек, і зробив не те, що треба, а те, що вмів.
01:17:22Згодом його навіть звільнили за нецільове використання ресурсів, але все ж таки потрібно признати, що, ну, бар вийшов шикарний.
01:17:31Тут і величезна підбірка українського алкоголю, і вініловий програвач з раритетним британським вінілом,
01:17:37і неймовірна колекція журналів National Geographic за багато років.
01:17:46Можливо, ця інформація була для вас не сильно цікава, тому давайте я просто покажу вам пінгвінів.
01:18:05В останній день в мене знайшлося декілька вільних годин, і я вирішив їх провести в колонії пінгвінів з Вернадського.
01:18:13Спостерігати за життям та сімейними драмами субантарктичних пінгвінів – це майже як в TikTok дивитись, чесне слово.
01:18:21Тобто дуже сильно затягує, дуже комедно.
01:18:25Найцікавіше – це відносини батьків та дітей.
01:18:28Пінгвін праворуч – це дитинча. Воно стукає по дзьобу мами, тому що подає сигнал, що воно голодне.
01:18:34Це тактильний стимул, який запускає рефлекс від ригування їжі в дорослого пінгвіна.
01:18:40Таким чином батьки годують на піг перетравленою їжею своїх пташенят.
01:18:45Інколи в черзі на годування забагато охочих, і тоді батько чи мати обирає єдиний вірний шлях, а саме – зробити
01:18:53ноги.
01:18:53І такі погоні, коли батьки тікають від своїх дітей, ви вже дорослі, розбираєтесь зі своїм життям самі, виглядають дуже комедно.
01:19:01Чистий ескапізм.
01:19:10Що ж, на цьому по пінгвінах в мене все.
01:19:16І те, що ви зараз бачите – це останній день на станції, коли нарешті вийшло сонце.
01:19:29Отже, це фінал перезмінки.
01:19:32Два бейскомандера підписують акти прийоми передачі станції.
01:19:35Командир 30-ї експедиції, яка заступає на вахту, отримує ключі від скрині, де зберігаються подарунки для полярників.
01:19:45Там зазвичай алкоголь і солодощі.
01:19:48Я теж долучився до процесу закладання подарунків, бо привіз собою з Києва шахтарський торт.
01:19:53Це традиційний десерт з Луганська, звідки я родом.
01:19:56І який позадам у кондитерів, що його створили, повинен нагадувати вугілля.
01:20:01Цю скриню ховають і зазвичай відкривають всередині зими.
01:20:08Наостанок над станцією підіймають новий прапор, який з собою з України привезла 30-та антарктична експедиція.
01:20:15З цього моменту вони офіційно заступають на вахту.
01:20:25А полярники 29-ї експедиції готуються вантажитись в човни, щоб почати довгу дорогу додому.
01:20:41Всі збираються, ми відчарюємо, але під кінець просто подивіться, що нам подарувала б природа.
01:21:03Я в такий момент останнюся необхідно щастливий. Честное слово.
01:21:07Вау.
01:21:09Вау.
01:21:24Після дуже насичених семи днів ми залишаємо станцію.
01:21:28І 13 людей, які в повній ізоляції, проведуть наступний рік тут, на краю світу, підтримуючи українську місію в Антарктиці.
01:21:38Я думаю, що ця місія — це не тільки про наукове відкриття і виховання нового покоління українських вчених, які мають
01:21:45тут майданчик для досліджень.
01:21:46Це не тільки про політику і дипломатію, і не тільки про біоресурси її корисних опалини.
01:21:53Це ще й про те, чим можна пишатися.
01:21:5630 років Україна в Антарктиці, незважаючи на війну, економічні кризи і купу інших перепон.
01:22:03Україна зараз не запускає людей в космос.
01:22:05Але ви тільки що побачили.
01:22:07Зробити так, щоб 13 людей один рік прожили посеред полярної пустелі, тримали станцію — це чимось схоже на космічну програму.
01:22:15І це ще один привиль для гордості.
01:22:29Ми провели всього тиждень в Антарктиці. Це набагато.
01:22:33Але достатньо, щоб зрозуміти, що це одне з найбільш диких, важкодоступних і найпрекрасніших місць, де я тільки був.
01:22:41Мати можливість потрапити сюди зараз, зняти все це — великий привилей.
01:22:46Я усвідомлюю це і дякую Збройним силам та українським полятникам.
01:23:06Мати можливість потрібна на стaturі.
01:23:08Мати можливість потрібна на перечі.
01:23:09Мати можливість потрібність.
01:23:11Білях, що з ті діляність тілямала та український хори.
01:23:22Нілясість в інший рух під час тілина,
01:23:24розповідна поверість в інші лапорту,
Comments