Російський аналітик про вибори в Думу: "В авангарді залишилася патріотична агресивна риторика"
- 8 years ago
Що означають результати парламентських виборів в Росії? Про це нам розповіла Татьяна Становая, голова аналітичного департаменту Центру політичних технологій.
Наталія Маршалковіч, euronews:
Почнемо з явки. Вона виявилася безпрецедентно низькою, особливо в порівнянні з 2011 роком. Чому так вийшло?
Татьяна Становая:
Явка дійсно виявилася істотно нижчою, ніж очікувалося, і для цього було безліч причин. По-перше, об‘єктивних: ми зараз спостерігаємо помітне зростання депресії в російському суспільстві, що пов‘язано з погіршенням рівня життя населення, з падінням доходів, ми спостерігаємо також помітне зниження інтересу до виборів, інтересу до політики в цілому.
До того ж ми бачимо, що відбулася гра влади на те, щоб явка не стала вищою. Тут можна сперечатися, деякі експерти вважають, що влада спеціально занижувала явку, створювала для цього умови. Певною мірою так, з цим слід погодитися, тому що перенесення виборів з грудня на вересень призвело до того, що (виборча) кампанія в цілому виявилася менш цікавою, тому що припала на літо. А влітку мобілізувати електорат набагато складніше.
І кампанія всіх партій була менш інтенсивною, менш змістовною. І, до речі, дуже важливою особливістю нинішніх виборів стало те, що кампанія змістовно відірвана від реальної порядку денного. Питання стратегічного розвитку країни, питання економічного курсу, питання зовнішньої політики в цілому залишалися без обговорення. Або, якщо і піднімалися, то в авангарді залишалася така патріотична агресивна риторика.
euronews:
Можливо, з цим пов‘язані і результати. Тобто, ми бачимо, що в Думу потрапили ті самі 4 партії, але в трошки іншій конфігурації. Ми бачимо, що комуністи втратили – ну або скажімо так, дуже сильно скоротили свою присутність в парламенті, зате вперед вирвалася ЛДПР.
Татьяна Становая:
Нинішня ситуація, з досить високим результатом ЛДПР, безумовно, пов‘язана з тим, що починаючи навіть не з 2014 року, коли ми мали початок української кризи та повернення Криму, а починаючи з 2012 року, повернення Путіна на посаду президента, влада дуже активно загравала з націоналістичними ідеями. Ми пам‘ятаємо, що на початку 2012 року була опублікована стаття Путіна про особливу роль російської нації: //www.ng.ru/politics/2012-01-23/1_national.html.
І, звичайно, можна сказати, що ЛДПР в нинішніх умовах виявилася більш адекватною щодо ось цього патріотичного порядку, який культивувала влада протягом останніх, скажімо, вже не двох, а чотирьох років.
КПРФ утримувати свій електорат в такій ситуації набагато складніше, в тому числі і тому, що соціальна проблематика сприймається владою як дуже небезпечна і ризикована. Влада не хоче, щоб навіть системна опозиція обговорювала соціальні проблеми. Тому (на виборах) були певні, вельми жорсткі, правила гри, системна опозиція прийняла їх, розраховуючи на те, щоб як мінімум зберегти свою присутність в Держдумі, що була до цього. І ми бачимо, що ця ставка виявилася програшною. Для системної опозиції нинішній склад парламенту
Наталія Маршалковіч, euronews:
Почнемо з явки. Вона виявилася безпрецедентно низькою, особливо в порівнянні з 2011 роком. Чому так вийшло?
Татьяна Становая:
Явка дійсно виявилася істотно нижчою, ніж очікувалося, і для цього було безліч причин. По-перше, об‘єктивних: ми зараз спостерігаємо помітне зростання депресії в російському суспільстві, що пов‘язано з погіршенням рівня життя населення, з падінням доходів, ми спостерігаємо також помітне зниження інтересу до виборів, інтересу до політики в цілому.
До того ж ми бачимо, що відбулася гра влади на те, щоб явка не стала вищою. Тут можна сперечатися, деякі експерти вважають, що влада спеціально занижувала явку, створювала для цього умови. Певною мірою так, з цим слід погодитися, тому що перенесення виборів з грудня на вересень призвело до того, що (виборча) кампанія в цілому виявилася менш цікавою, тому що припала на літо. А влітку мобілізувати електорат набагато складніше.
І кампанія всіх партій була менш інтенсивною, менш змістовною. І, до речі, дуже важливою особливістю нинішніх виборів стало те, що кампанія змістовно відірвана від реальної порядку денного. Питання стратегічного розвитку країни, питання економічного курсу, питання зовнішньої політики в цілому залишалися без обговорення. Або, якщо і піднімалися, то в авангарді залишалася така патріотична агресивна риторика.
euronews:
Можливо, з цим пов‘язані і результати. Тобто, ми бачимо, що в Думу потрапили ті самі 4 партії, але в трошки іншій конфігурації. Ми бачимо, що комуністи втратили – ну або скажімо так, дуже сильно скоротили свою присутність в парламенті, зате вперед вирвалася ЛДПР.
Татьяна Становая:
Нинішня ситуація, з досить високим результатом ЛДПР, безумовно, пов‘язана з тим, що починаючи навіть не з 2014 року, коли ми мали початок української кризи та повернення Криму, а починаючи з 2012 року, повернення Путіна на посаду президента, влада дуже активно загравала з націоналістичними ідеями. Ми пам‘ятаємо, що на початку 2012 року була опублікована стаття Путіна про особливу роль російської нації: //www.ng.ru/politics/2012-01-23/1_national.html.
І, звичайно, можна сказати, що ЛДПР в нинішніх умовах виявилася більш адекватною щодо ось цього патріотичного порядку, який культивувала влада протягом останніх, скажімо, вже не двох, а чотирьох років.
КПРФ утримувати свій електорат в такій ситуації набагато складніше, в тому числі і тому, що соціальна проблематика сприймається владою як дуже небезпечна і ризикована. Влада не хоче, щоб навіть системна опозиція обговорювала соціальні проблеми. Тому (на виборах) були певні, вельми жорсткі, правила гри, системна опозиція прийняла їх, розраховуючи на те, щоб як мінімум зберегти свою присутність в Держдумі, що була до цього. І ми бачимо, що ця ставка виявилася програшною. Для системної опозиції нинішній склад парламенту