00:00Я не люблю это все.
00:04Давай.
00:09Я 43-й!
00:1043-й, правильно, 43-й, рука и задумай.
00:19Все, доме, они уже колечко.
00:25Я думаю, що це поєднання міфа і сучасності дає нам змогу провести паралель і зрозуміти, наскільки гостро стоять питання повернення
00:37військових до звільного життя, повернення наших територій, повернення нас самих до себе, як до українців.
00:45Не дісталися до Аслова.
00:48А що це?
00:51Меотир.
00:51Ціле місто, таке велике, як весь наш острів.
00:55Ну, боже, навіть і дали, і поставили вони величезні труби в небо, щоб додіти у них і запускати хмарки.
01:01Пенелопа – це про долю жінок України, які чекають, вірять, сподіваються, які так само можуть бути безсилими, без вірі і
01:20без надії.
01:21Це про землю, про батьківщину, про Україну, яка чекає на повернення своїх героїв і не героїв.
01:35Тільки без тебе важко митисею. Я приходжу сюди до тебе, щоб хоча б нам митно чути криків.
01:44На час роботи на достави було працювано дуже багато. Інтерв'ю, особистих спілкувань, спогадів книг захисників Маріуполя, людей, які пройшли
02:00полон.
02:02І, власне, їхні прояви, їхні думки ми так максимально хотіли відобразити в цій виставі, але ми не йшли документальним шляхом.
02:14Одіссей, мой людьми, дороги, дай людям своїм зовній спочити.
02:26Одіссей, моя їхніка щаса, до ціна прийніх домиків, поваляйте!
02:33Продолжение следует...
Comments