Франція: визначилися головні кандидати на президентських перегонах
- 7 years ago
Переможець праймеріз серед французьких соціалістів Бенуа Амон позмагається за президентське крісло навесні. Наразі всі основні кандидати від політсил вже визначені. До виборів залишилося 90 днів. За цей час кандидати повинні підготувати і презентувати переконливу програму для своїх виборців:
“Сьогодні вночі ліві підняли голову, повернули її у бік майбутнього та прагнуть перемогти. Ми, звісно, продемонстрували певні розбіжності, але ми також змогли показати, що ці відмінності не є непереборними, коли потрібно протистояти нашим справжнім суперникам”.
Для лівих та поміркованих правих її кандидатура є справжнім політичним прокляттям. Її поведінка була доволі стриманою за останні тижні. Лідер “Національного фронту” Марін Ле Пен, яка привітала нового американського президента Дональда Трампа та рішення про “Брекзит” в Британії, видається, спокійно вичікує свого часу. Тим паче, опитування громадської думки відають їй першість у першому турі голосування, що відбудеться в квітні:
“Ми готові, рішучі, організовані. Проте крім цієї кампанії, я готувалася до мого 5-річного терміну протягом багатьох місяців”.
Ліворуч від ле Пен, проте у правому секторі, перебуває кандидат республіканець Франсуа Фійон.
Його рейтинги зазнали втрати після того, як вибухнув скандал щодо його дружини. Пенелопа Фійон вважалася помічником депутата Франсуа Фійона з 1998 по 2002 роки і отримувала за це від 3900 до 4600 євро на місяць. Наразі прокуратура вивчає цю справу:
“Я кандидат праці та купівельної спроможності, тому що країна, що працює більше, більше заробляє”.
Разом з цими президентськими перегонами, видається, настав кінець двопартійного домінування у французькій політиці. Жодному з серйозних кандидатів не приписують більш, ніж на 20% голосів.
Для Бенуа Амона важливо наразі об‘єднати навколо себе французьке ліве крило. Навіть якщо його програма містить необхідні тези, щоб залучити голоси екологів, йому доведеться бути дуже переконливим, щоб переконати новий рух лівого політика Жан-Люка Меланшона “Бунтівна Франція” стати на бік соціалістів.
З іншим колишнім соціалістом Еманюелем Макроном наразі домовлятися також ніхто не поспішає. І він також не спішить. Його рух хоч і відірвався від старого соціалістичного ядра, проте може отримати підтримку тих виборців, які не визнають лідерство Амона та його програму.
А поки, за 3 місяці до виборів президента у Франції, кожен з цих варіантів можливий.
“Сьогодні вночі ліві підняли голову, повернули її у бік майбутнього та прагнуть перемогти. Ми, звісно, продемонстрували певні розбіжності, але ми також змогли показати, що ці відмінності не є непереборними, коли потрібно протистояти нашим справжнім суперникам”.
Для лівих та поміркованих правих її кандидатура є справжнім політичним прокляттям. Її поведінка була доволі стриманою за останні тижні. Лідер “Національного фронту” Марін Ле Пен, яка привітала нового американського президента Дональда Трампа та рішення про “Брекзит” в Британії, видається, спокійно вичікує свого часу. Тим паче, опитування громадської думки відають їй першість у першому турі голосування, що відбудеться в квітні:
“Ми готові, рішучі, організовані. Проте крім цієї кампанії, я готувалася до мого 5-річного терміну протягом багатьох місяців”.
Ліворуч від ле Пен, проте у правому секторі, перебуває кандидат республіканець Франсуа Фійон.
Його рейтинги зазнали втрати після того, як вибухнув скандал щодо його дружини. Пенелопа Фійон вважалася помічником депутата Франсуа Фійона з 1998 по 2002 роки і отримувала за це від 3900 до 4600 євро на місяць. Наразі прокуратура вивчає цю справу:
“Я кандидат праці та купівельної спроможності, тому що країна, що працює більше, більше заробляє”.
Разом з цими президентськими перегонами, видається, настав кінець двопартійного домінування у французькій політиці. Жодному з серйозних кандидатів не приписують більш, ніж на 20% голосів.
Для Бенуа Амона важливо наразі об‘єднати навколо себе французьке ліве крило. Навіть якщо його програма містить необхідні тези, щоб залучити голоси екологів, йому доведеться бути дуже переконливим, щоб переконати новий рух лівого політика Жан-Люка Меланшона “Бунтівна Франція” стати на бік соціалістів.
З іншим колишнім соціалістом Еманюелем Макроном наразі домовлятися також ніхто не поспішає. І він також не спішить. Його рух хоч і відірвався від старого соціалістичного ядра, проте може отримати підтримку тих виборців, які не визнають лідерство Амона та його програму.
А поки, за 3 місяці до виборів президента у Франції, кожен з цих варіантів можливий.