Оксид азоту: ще один ворог довкілля
- 7 years ago
Анн Девіно, кореспондент euronews:
“На цій експериментальній фермі робот вимірює викиди оксиду азоту – газу, який завдає надзвичайної шкоди довкіллю. Вчені неподалік від Осло розробили прототип робота для боротьби з цим потужним парниковим газом”.
Фермерські угіддя є одним із головних джерел виділення цього потужного парникового газу – оксиду азоту, який ще називають “газом, що веселить”. У потеплінні клімату він майже у 300 разів потужніший за CO2.
Європейські дослідники розробляють стратегію боротьби з цим газом, внесок якого у глобальне потепління становить майже 10%. Цей робот дозволяє вченим випробувати розроблені у лабораторії гіпотези.
Ларс Баккен, вчений-еколог, Норвезький університет природничих наук:
“Коли необхідно довести, що методи обробки аграрних земель у конкретному місці сприяють зменшенню викидів N2O, потрібно вимірювати рівень викидів газу знову і знову упродовж всього сезону. Адже викиди N2O можуть надзвичайно варіюватися від одного дня до іншого. Ми опускаємо камеру до землі і упродовж трьох хвилин вимірюємо концентрацію газу всередині неї”.
Зазвичай виміри здійснюють вручну, і це потребує більше часу. Але тут усі дані збираються та зберігаються автоматично.
Ларс Баккен, вчений-еколог, Норвезький університет природничих наук:
“Мета – повністю автоматизувати процес збору даних, бо їх нам потрібна максимальна кількість”.
Робот налаштований на обстеження багатьох ділянок землі, які пройшли різні способи обробки. Утворення N2O – природне явище бактеріального походження. Утім, дедалі більше використання азотних добрив спричиняє значне зростання викидів.
Дослідники прагнуть зрозуміти, як саме мікроорганізми у ґрунті та специфічні бактерії здатні водночас виділяти та поглинати цей газ.
Павел Люкус, мікробіолог, Норвезький університет природничих наук:
“Ми бачимо, що деякі бактерії можуть лише виділяти N2O, а інші мають здатність його поглинати. Але переважна більшість мікроорганізмів у ґрунті можуть одночасно і виділяти, і поглинати цей газ. Мета наших досліджень – покращити на дуже базовому молекулярному та біохімічному рівні початкове розуміння того, як саме відбувається процес утворення та зменшення рівня оксиду азоту”.
Ще однією метою проекту є приборкання бактерій, іншими словами, стимулювання їхньої здатності виробляти фермент під назвою нітрооксид-редуктаза, який знищуватиме N2O.
Мануел Соріано-Лаґуна, біохімік, Університет Східної Англії:
“Це дуже специфічний білок, власне, єдиний відомий на сьогодні, який здатний знищувати оксид азоту. Як Ви бачите, у центрі цього білка є атоми міді. Саме вони необхідні для виконання цієї функції – знищення N2O. Ми прагнемо дослідити з біохімічної точки зору, як бактерії здатні виробляти цей протеїн”.
За останні десятиліття рівень викидів N2O значно зріс. Використання та склад добрив відіграють дуже значну роль, але важливе значення мають також характеристики ґрунтів та методи їхньої обробки.
Оса Фростерґорд, координатор проекту N2ORA:
“Можливо, ми може
“На цій експериментальній фермі робот вимірює викиди оксиду азоту – газу, який завдає надзвичайної шкоди довкіллю. Вчені неподалік від Осло розробили прототип робота для боротьби з цим потужним парниковим газом”.
Фермерські угіддя є одним із головних джерел виділення цього потужного парникового газу – оксиду азоту, який ще називають “газом, що веселить”. У потеплінні клімату він майже у 300 разів потужніший за CO2.
Європейські дослідники розробляють стратегію боротьби з цим газом, внесок якого у глобальне потепління становить майже 10%. Цей робот дозволяє вченим випробувати розроблені у лабораторії гіпотези.
Ларс Баккен, вчений-еколог, Норвезький університет природничих наук:
“Коли необхідно довести, що методи обробки аграрних земель у конкретному місці сприяють зменшенню викидів N2O, потрібно вимірювати рівень викидів газу знову і знову упродовж всього сезону. Адже викиди N2O можуть надзвичайно варіюватися від одного дня до іншого. Ми опускаємо камеру до землі і упродовж трьох хвилин вимірюємо концентрацію газу всередині неї”.
Зазвичай виміри здійснюють вручну, і це потребує більше часу. Але тут усі дані збираються та зберігаються автоматично.
Ларс Баккен, вчений-еколог, Норвезький університет природничих наук:
“Мета – повністю автоматизувати процес збору даних, бо їх нам потрібна максимальна кількість”.
Робот налаштований на обстеження багатьох ділянок землі, які пройшли різні способи обробки. Утворення N2O – природне явище бактеріального походження. Утім, дедалі більше використання азотних добрив спричиняє значне зростання викидів.
Дослідники прагнуть зрозуміти, як саме мікроорганізми у ґрунті та специфічні бактерії здатні водночас виділяти та поглинати цей газ.
Павел Люкус, мікробіолог, Норвезький університет природничих наук:
“Ми бачимо, що деякі бактерії можуть лише виділяти N2O, а інші мають здатність його поглинати. Але переважна більшість мікроорганізмів у ґрунті можуть одночасно і виділяти, і поглинати цей газ. Мета наших досліджень – покращити на дуже базовому молекулярному та біохімічному рівні початкове розуміння того, як саме відбувається процес утворення та зменшення рівня оксиду азоту”.
Ще однією метою проекту є приборкання бактерій, іншими словами, стимулювання їхньої здатності виробляти фермент під назвою нітрооксид-редуктаза, який знищуватиме N2O.
Мануел Соріано-Лаґуна, біохімік, Університет Східної Англії:
“Це дуже специфічний білок, власне, єдиний відомий на сьогодні, який здатний знищувати оксид азоту. Як Ви бачите, у центрі цього білка є атоми міді. Саме вони необхідні для виконання цієї функції – знищення N2O. Ми прагнемо дослідити з біохімічної точки зору, як бактерії здатні виробляти цей протеїн”.
За останні десятиліття рівень викидів N2O значно зріс. Використання та склад добрив відіграють дуже значну роль, але важливе значення мають також характеристики ґрунтів та методи їхньої обробки.
Оса Фростерґорд, координатор проекту N2ORA:
“Можливо, ми може