Віртуальні розмови з вцілілими під час Голокосту
- 7 years ago
Свідків Голокосту, тих, хто був депортований до таборів смерті, стає дедалі менше. Зберегти їхні свідчення для майбутніх поколінь взялися співробітники британського Національного центру вивчення Голокосту. Вони записали на 3D-камери спогади 10 людей, які відповіли на тисячу питань.
Кожен користувач проекту “Forеver” може провести віртуальну розмову з вцілілими у нацистських концтаборах, ставлячи найпоширеніші питання щодо Голокосту. 81-річний Стівен Франк народився в Амстердамі, він був ув‘язнений у концтаборі Терезиенштадт.
Стівен Франк: “Прощення — це тривалий і складний процес, тому що він починається з ненависті та бажання помсти. Але поступово ці почуття замінюються іншими сильними емоціями, які вирують у вашому серці.”
Сара Ковард, директор з розвитку у Національному центрі вивчення Голокосту: “Діти і майбутні покоління не матимуть можливості зустрітися з тими, хто вцілів під час Голокосту. Тому ми хотіли знайти спосіб збереження зв‘язку між майбутніми поколіннями і тими, хто пережив ув‘язнення у концтаборах. Це дуже важливо. Завдяки цифровим технологіям ми створили проект, де віртуальні розмови зможуть відбуватися і через 20, 50 та 100 років.”
Мала Трибіх пережила депортацію в юному віці, а її мати та сестра були жорстоко вбиті. Спогади і відповіді на питання для неї були болісними, оскільки давні рани досі не загоїлися.
Мала Трибіх, вціліла під час Голокосту: “Я беру участь в проекті, щоб расизм, антисемітизм, дискримінація більше не завдавали шкоди суспільству. Я хочу, щоб це все зникло назавжди.”
“Над вашою матір‘ю знущалися?”, — запитує репортер.
Стівен Франк: “Ні, ні, і в таборі вона навіть не хворіла. Це було дивовижно.”
Деніел Суґарман, репортер Jewish Chronicle: “Мене це надзвичайно вразило. У минулому для цього потрібно було йти у глядацькі зали, дивитися відеозаписи свідчень людей. Однак такий інтерактивний досвід — це щось надзвичайне.”
Віртуально порозмовляти з тими, хто пережив ув‘язнення у концтаборах, можуть всі відвідувачі британського Національного центру вивчення Голокосту.
Кожен користувач проекту “Forеver” може провести віртуальну розмову з вцілілими у нацистських концтаборах, ставлячи найпоширеніші питання щодо Голокосту. 81-річний Стівен Франк народився в Амстердамі, він був ув‘язнений у концтаборі Терезиенштадт.
Стівен Франк: “Прощення — це тривалий і складний процес, тому що він починається з ненависті та бажання помсти. Але поступово ці почуття замінюються іншими сильними емоціями, які вирують у вашому серці.”
Сара Ковард, директор з розвитку у Національному центрі вивчення Голокосту: “Діти і майбутні покоління не матимуть можливості зустрітися з тими, хто вцілів під час Голокосту. Тому ми хотіли знайти спосіб збереження зв‘язку між майбутніми поколіннями і тими, хто пережив ув‘язнення у концтаборах. Це дуже важливо. Завдяки цифровим технологіям ми створили проект, де віртуальні розмови зможуть відбуватися і через 20, 50 та 100 років.”
Мала Трибіх пережила депортацію в юному віці, а її мати та сестра були жорстоко вбиті. Спогади і відповіді на питання для неї були болісними, оскільки давні рани досі не загоїлися.
Мала Трибіх, вціліла під час Голокосту: “Я беру участь в проекті, щоб расизм, антисемітизм, дискримінація більше не завдавали шкоди суспільству. Я хочу, щоб це все зникло назавжди.”
“Над вашою матір‘ю знущалися?”, — запитує репортер.
Стівен Франк: “Ні, ні, і в таборі вона навіть не хворіла. Це було дивовижно.”
Деніел Суґарман, репортер Jewish Chronicle: “Мене це надзвичайно вразило. У минулому для цього потрібно було йти у глядацькі зали, дивитися відеозаписи свідчень людей. Однак такий інтерактивний досвід — це щось надзвичайне.”
Віртуально порозмовляти з тими, хто пережив ув‘язнення у концтаборах, можуть всі відвідувачі британського Національного центру вивчення Голокосту.