Велика культурна зустріч на Мальті
- 8 years ago
Як мистецтву та культурі відігравати важливішу роль у світі обговорюється на великій зустрічі у столиці Мальти Валетті. Світовий саміт з мистецтва та культури зібрав працівників цього напрямку роботи з 80 країн світу. Програмний директор заходу закликає дивитися на ситуацію митців ширше, у світових масштабах:
“Ми в Європі переживаємо кризу, тому що боїмося втратити деякі складнові нашого суспільного життя, які нам далися здебільшого дуже легко. Однак на міжнародних зустрічах як ця ми дізнаємося, що в світі є місця де немає жодної політики розвитку культури та мистецтва, немає спеціальних програм підтримки, ніхто не піклується про ситуацію митців, про їхню цінність та місце у суспільстві і вони змушені боротися за гідне життя.”
Звичайно, вплив та цінність мистецтва не завжди цінується, коли ідеться про надзвичайно складні політичні чи соціальні обставини, як, наприклад, у зоні бойових дій у Сирії. Рана Язажі – автор багатьох публікацій на культурні теми та співзасновниця організації, що працює над відносинами між митцями та сирійським суспільством.
“Наша роль пояснити, як мистецтво та культура можуть багато змінити, можуть змінити те, що відбувається у таборі біженців. Як вони можуть будувати будинки для людей і давати надію. Ми можемо спільно формувати спогади та уявляти інше майбутнє через мистецтво та культуру,” – говорить Язажі.
Іранський клавесиніст Махан Есфані, який працює у Празі, звертає увагу на скрутне становище митців на його батьківщині після революції 1979 року. Режисери зазнають переслідувань, жінкам дозволяють виступати тільки перед жіночою аудиторією тощо. Есфані каже, що митці повинні єднатися, аби захищати свободу висловлюватись.
“Дуже часто ми, музиканти, не звертаємо увагу на візуальне мистецтво, а митці, які його створюють, не звертають уваги на музикантів. Театрали не звертають увагу на художників. Але потрібно усвідомити, що ми маємо тих самих друзів та тих самих ворогів. Тож, розумієте, ми повинні підтримувати один одного. Думаю, що такі зустрічі, як цей саміт, дуже для цього корисні,” – каже Есфані.
Не завжди просто уявити як мистецтво може зарадити політичним конфліктам. Маріна Бархам з Палестини – співзасновниця та директор театру Al-Harah та навчального центру при ньому. Через роботу театру у Палестині його організатори сподіваються зробити свій внесок у розбудову громадянського суспільства на засадах дотримання прав та свобод людини та демократії.
“Один молодий чоловік з Палестини вагався чи кидати каміння у солдатів чи у контрольно-пропускні пункти, але боявся втратити життя. Він вирішив записатися у театр і тепер захистив ступінь магістра та подорожує по всьому світу. Він розповідає історію табору біженців, історію Палестини і намагається домогтися справедливості для його країни через культуру та мистецтво,” – розповідає Бархам.
Історія Світового саміту культури та мистецтва розпочалася 15 років тому. Його заснувала австралійська Федерація мистецьких рад та культурних центрів зі сподіванням, що світ
“Ми в Європі переживаємо кризу, тому що боїмося втратити деякі складнові нашого суспільного життя, які нам далися здебільшого дуже легко. Однак на міжнародних зустрічах як ця ми дізнаємося, що в світі є місця де немає жодної політики розвитку культури та мистецтва, немає спеціальних програм підтримки, ніхто не піклується про ситуацію митців, про їхню цінність та місце у суспільстві і вони змушені боротися за гідне життя.”
Звичайно, вплив та цінність мистецтва не завжди цінується, коли ідеться про надзвичайно складні політичні чи соціальні обставини, як, наприклад, у зоні бойових дій у Сирії. Рана Язажі – автор багатьох публікацій на культурні теми та співзасновниця організації, що працює над відносинами між митцями та сирійським суспільством.
“Наша роль пояснити, як мистецтво та культура можуть багато змінити, можуть змінити те, що відбувається у таборі біженців. Як вони можуть будувати будинки для людей і давати надію. Ми можемо спільно формувати спогади та уявляти інше майбутнє через мистецтво та культуру,” – говорить Язажі.
Іранський клавесиніст Махан Есфані, який працює у Празі, звертає увагу на скрутне становище митців на його батьківщині після революції 1979 року. Режисери зазнають переслідувань, жінкам дозволяють виступати тільки перед жіночою аудиторією тощо. Есфані каже, що митці повинні єднатися, аби захищати свободу висловлюватись.
“Дуже часто ми, музиканти, не звертаємо увагу на візуальне мистецтво, а митці, які його створюють, не звертають уваги на музикантів. Театрали не звертають увагу на художників. Але потрібно усвідомити, що ми маємо тих самих друзів та тих самих ворогів. Тож, розумієте, ми повинні підтримувати один одного. Думаю, що такі зустрічі, як цей саміт, дуже для цього корисні,” – каже Есфані.
Не завжди просто уявити як мистецтво може зарадити політичним конфліктам. Маріна Бархам з Палестини – співзасновниця та директор театру Al-Harah та навчального центру при ньому. Через роботу театру у Палестині його організатори сподіваються зробити свій внесок у розбудову громадянського суспільства на засадах дотримання прав та свобод людини та демократії.
“Один молодий чоловік з Палестини вагався чи кидати каміння у солдатів чи у контрольно-пропускні пункти, але боявся втратити життя. Він вирішив записатися у театр і тепер захистив ступінь магістра та подорожує по всьому світу. Він розповідає історію табору біженців, історію Палестини і намагається домогтися справедливості для його країни через культуру та мистецтво,” – розповідає Бархам.
Історія Світового саміту культури та мистецтва розпочалася 15 років тому. Його заснувала австралійська Федерація мистецьких рад та культурних центрів зі сподіванням, що світ