Від початку виникнення у 1970 році, сатиричний журнал Charlie Hebdo наважувався публікувати провокативні, безсоромні, нон-конформістські карикатури світського та лівацького спрямування, що висміювали політиків, праворадикальні рухи і різні релігії.
2006 року видання передрукувало 12 карикатур різних авторів на пророка Мухаммеда, які перед тим опублікувала данська газета Jyllands-Posten.
Цей випуск журналу став справжнім комерційним успіхом, водночас, спричинив довготривалу дискусію у французькому суспільстві:
“Ми вперше опублікували ті карикатури заради солідарності з карикатуристами з Данії. Це не було провокацією. Використання права на свободу карикатур та свободу преси – не є провокацією”, – заявляв колишній шеф-редактор “Charlie Hebdo” Філіп Валь.
З цього моменту сатиричне видання працювало на тлі постійних погроз з боку ісламістських груп.
2011 року вийшов спеціальний випуск журналу, що називався Sharia Hebdo. А головним редактором випуску був вказаний сам Пророк Мухаммед. В той же день офіс видання підпалили зловмисники. Сайт – було зламано.
“Ті люди не вірять в бога. Вони не вірять у свою релігію. Вони вірять у підпали та смерть, та не у свою релігію. Вони – зловмисники, зловмисники зробили це”, – розповідав тоді один з карикатуристів видання.
В 2012 році видання публікує інші ісламофобські карикатури на тему фільму “Невинність мусульман”, що поширився інтернетом. Стрічка спричинила до ісламських протестів в низці країн та нападів на посольства США. Франції тоді довелося закрити свої посольства та школи у двох десятках країн, побоюючись помсти.
Звинувачений у провокаціях та дифамації, головний редактор видання Стефан Шарбоньє захистив свою позицію:
“Ми не можемо зображати пророка Мухаммеда у Франції? Звісно ми можемо малювати на нього карикатури, як і на будь-кого у Франції. У Франції релігія сприймається як філософія, як ідея, і я можу малювати карикатури на Мухаммеда, так само як і на Маркса”.
Тоді французький суд захистив редактора видання і відхилив усі позови. В 2013 році журнал опублікував нові комікси про життя Мухаммеда.
“Насправді, ніхто достовірно не знає життя Пророка Мухаммеда і цієї мусульманської релігії, релігії, що вселяє страх. Адже кожного разу, коли про неї говорять, усе завершується терактами, які вчиняє радикальна меншина. Так що я вважаю, що слід спочатку дізнатися більше про пророка Мухаммеда і іслам, і лиш потім сміятися над ним”, – пояснював Стефан Шарбоньє в 2013 році.
До трагічного розстрілу Шарбоньє жив під захистом поліції.
2006 року видання передрукувало 12 карикатур різних авторів на пророка Мухаммеда, які перед тим опублікувала данська газета Jyllands-Posten.
Цей випуск журналу став справжнім комерційним успіхом, водночас, спричинив довготривалу дискусію у французькому суспільстві:
“Ми вперше опублікували ті карикатури заради солідарності з карикатуристами з Данії. Це не було провокацією. Використання права на свободу карикатур та свободу преси – не є провокацією”, – заявляв колишній шеф-редактор “Charlie Hebdo” Філіп Валь.
З цього моменту сатиричне видання працювало на тлі постійних погроз з боку ісламістських груп.
2011 року вийшов спеціальний випуск журналу, що називався Sharia Hebdo. А головним редактором випуску був вказаний сам Пророк Мухаммед. В той же день офіс видання підпалили зловмисники. Сайт – було зламано.
“Ті люди не вірять в бога. Вони не вірять у свою релігію. Вони вірять у підпали та смерть, та не у свою релігію. Вони – зловмисники, зловмисники зробили це”, – розповідав тоді один з карикатуристів видання.
В 2012 році видання публікує інші ісламофобські карикатури на тему фільму “Невинність мусульман”, що поширився інтернетом. Стрічка спричинила до ісламських протестів в низці країн та нападів на посольства США. Франції тоді довелося закрити свої посольства та школи у двох десятках країн, побоюючись помсти.
Звинувачений у провокаціях та дифамації, головний редактор видання Стефан Шарбоньє захистив свою позицію:
“Ми не можемо зображати пророка Мухаммеда у Франції? Звісно ми можемо малювати на нього карикатури, як і на будь-кого у Франції. У Франції релігія сприймається як філософія, як ідея, і я можу малювати карикатури на Мухаммеда, так само як і на Маркса”.
Тоді французький суд захистив редактора видання і відхилив усі позови. В 2013 році журнал опублікував нові комікси про життя Мухаммеда.
“Насправді, ніхто достовірно не знає життя Пророка Мухаммеда і цієї мусульманської релігії, релігії, що вселяє страх. Адже кожного разу, коли про неї говорять, усе завершується терактами, які вчиняє радикальна меншина. Так що я вважаю, що слід спочатку дізнатися більше про пророка Мухаммеда і іслам, і лиш потім сміятися над ним”, – пояснював Стефан Шарбоньє в 2013 році.
До трагічного розстрілу Шарбоньє жив під захистом поліції.
Category
🗞
News