Корабель, морський бриз і молоді матроси – начебто, звична картина. Проте не цілком. Вони тут не тільки для того, щоб навчитися навігації, але й щоб подолати важку хворобу – діабет, за допомогою Філіппа Пірара, який є водночас фельдшером і шкіпером.
“Коли хворієш на діабет, слід стежити за глюкозою у крові. Глюкоза – це рівень цукру в крові. Медики вважають, що робити це потрібно чотири рази на день. Для цього ми беремо аналіз крові з пальця. З‘являється крапелька крові, ми поміщаємо її на тестер, і за п‘ять секунд результат – готовий”, – каже один із юнаків, Тімоте.
У принципі контролювати рівень цукру в крові – це завдання підшлункової залози. Якщо ця остання – в порядку, вона постійно регулює секрецію гормону “інсулін”. Але ця рівновага може бути порушена, якщо клітини підшлункової залози (так звані бета-клітини) не функціонують як слід. У цьому випадку йдеться про діабет типу 1 чи 2.
“Діабет типу 1 – це аутоімунне захворювання, коли імунна система атакує бета-клітини. Ці клітини відмирають, зо призводить до відсутності інсуліну в пацієнта. У випадку діабету типу 2 бета-клітини залишаються присутніми у підшлунковій залозі, проте зле функціонують: таким чином, вони є, але не виробляють достатньої кількості інсуліну”, – розповідає діабетолог Міріам Кноп з Брюссельського університету.
Протягом 30 років дослідники в цілому світі намагалися – без особливого успіху – виробляти ці клітини в лабораторії, аби дослідити їх і зрозуміти як вони функціонують.
Нарешті це стало можливим – завдяки наполегливості та сміливості групи паризьких дослідників під керівництвом професора Шарфманна.
“Нам вдалося створити, і це видно на екрані, людські бета-клітини. Ці клітини містять і виробляють інсулін, який тут представлено червоним кольором”, – зазначає Рафаель Шарфманн.
Але як саме цим дослідникам вдалося створити людські клітини?
“Нам вдалося показати, що з маленького шматочка підшлункової залози людського ембріона, прищепленого мишам, можна отримати клітини, які нас цікавлять, бета-клітини, проте в недостатній кількості. До цих клітин ми додали так званий ген “безсмертності”, який дає змогу закріпити в мишей людські бета-клітини, а згодом вийняти їх і помістити у посуд для культивування. Таким чином ці клітини приноситимуть подвійну користь: даватимуть змогу зрозуміти, як відбувається руйнування бета-клітин підшлункової залози і як вони функціонують у хворих на діабет пацієнтів, і, можливо, в перспективі, допоможуть відкрити нові медикаменти для різних типів діабету”, – каже далі професор Шарфманн.
Зараз 85% діабетиків хворіють на діабет 2. Як правило, ця недуга супроводжується надвагою і ожирінням і становить неабияку проблему для системи охорони здоров“я (імовірно, йдеться навіть про загрозу епідемії у найближчі роки).
На допомогу діабетикам може прийти бактерія, що має назву “akkermansia muciniphila”.
“Цю бактерію було відкрито цілком випадково. Слід зауважити, що в нашому кишківнику живе приблизно 100 тисяч мільярдів бактерій, і давно відомо, що ці бактерії допомагають нам перетравлювати їжу. В даному випадку нам вдалося показати, що “akkermansia” вступає в контакт з нашими власними клітинами і модифікує певним чином засвоєння цукру організмом. Таким чином, стан хворих на діабет 2 поліпшується, – розповідає вчений-біолог Патріс Кані з Лувенського католицького університет. – Тепер ми вивчаємо можливість введення цієї бактерії пацієнтам, хворим на ожиріння і діабет типу 2. Ми сподіваємось, що за кілька років нам вдасться знайти відповідь на запитання: чи можна буде додати цю бактерію до складу ліків, призначених для хворих на діабет типу 2”.
А допоки нові ліки – у стадії розробки, нашим юним матросам вже вдалося знайти спосіб давати раду з власною недугою.
Be the first to comment