“Так” і “ні” — два слова, які розділили Шотландію. Втім, суперечливу тему референдуму складно назвати табу, швидше навпаки, обговорення цієї, можливо, доленосної для країни події, відбувається мало не щовечора у кожній домівці і у кожному пабі. Для участі у голосуванні зареєструвалися рекордні 97% електорату...
Філіп — власник кав‘ярні в Единбурзі. На його думку, Шотландія не може змарнувати цієї можливості стати незалежною:
“Іншого такого моменту не буде. Шотландія десятиліттями чекала на цей шанс. Це наш золотий квиток. Ми можемо це зробити, і ми маємо це зробити”.
Тим часом племінниця Філіпа, Сара, зі своїм дядьком не погоджується:
“Не те, щоб я думала, що ми не можемо стати незалежними, мені просто здається, що це не найкращий час. Треба почекати ще 10-20 років”.
Опитування показують, що для вибору між “так” і “ні” шотландці виходять з економічних міркувань. Одна з основних суперечок точиться довкола покладів нафти у Північному морі:
“Шотландія багата на природні ресурси. І нафта — лише один з них!”, — каже Філіп.
“Але він — основний”, — не погоджується Сара.
“Ні, це не так. У нас є багато всього — водні ресурси і вітер для виробництва енергії, риба, сільське господарство, віскі та інше. Усе це важливіше за нафту”, — наполягає Філіп.
“Так” і “ні” — два слова, які сварять друзів і родичів. Чи принесе результат референдуму полегшення? А найголовніше, хто з двох сторін суперечки вийде з неї “переможцем”?
“Референдум розділив людей. Не думаю, що між ними запанувала повна ворожість, але ця історія посварила чимало друзів. Сподіваюсь, незабаром вони віднайдуть спільну мову. Водночас буденні слова перетворились для нас на політику. Це як, коли відповідаєш “ні, дякую” на запитання “чи хочеш ти чаю?”, а думаєш у цей час про “ні, дякую” — гасло кампанії проти незалежності Шотландії”, — нарікає Філіп.
Ще одне опитування показало, що у майже половині шотландських родин немає спільної позиції щодо питання референдуму.
Іан народився у Шотландії. Венді — в Австралії, але 25 років тому переїхала до Великої Британії. Пара живе у містечку Монтроз на північному сході країни. Більшість тутешнього населення голосуватиме за незалежність Шотландії.
“Раніше політика ніколи не була приводом для суперечок у нашій домівці, адже про суттєві зміни не йшлося. Питання незалежності стало першим, з якого ми дотримуємося різних поглядів”, — пояснює Іан.
“Ми погоджуємось з низки питань... Особисто мене дуже непокоїть питання виходу з Євросоюзу. Неспокійно мені і через таких політиків, як Найджел Фараж”, — додає Венді.
“У нас спільне бачення того, як має працювати суспільство, однак різне уявлення про шляхи досягнення цієї моделі. Я не кажу, що незалежність — це панацея для Шотландії, але це крок у бік кращого майбутнього для наступних поколінь”, — запевняє Іан.
Венді і Іан — одна з численних шотландських родин, яка голосуватиме не в унісон...
“18-го вересня я голосуватиму проти незалежності. Не думаю, що нам потрібні такі глобальні зміни. Я за максимальну деволюцію”, — каже Венді.
З Единбурга передає кореспондент Євроньюз Джоанна Ґіл:
“Так” чи “ні” — нині у Шотландії це одне з перших запитань, які люди ставлять один одному, де б вони не були, у пабі, на роботі або на весіллі друзів. Розум і серце. Економіка і емоції. Референдум розділив Шотландію навпіл. Після двох років інтесивної інформаційної кампанії шотландці вже й раді були б відпочити від політики...”.
Філіп — власник кав‘ярні в Единбурзі. На його думку, Шотландія не може змарнувати цієї можливості стати незалежною:
“Іншого такого моменту не буде. Шотландія десятиліттями чекала на цей шанс. Це наш золотий квиток. Ми можемо це зробити, і ми маємо це зробити”.
Тим часом племінниця Філіпа, Сара, зі своїм дядьком не погоджується:
“Не те, щоб я думала, що ми не можемо стати незалежними, мені просто здається, що це не найкращий час. Треба почекати ще 10-20 років”.
Опитування показують, що для вибору між “так” і “ні” шотландці виходять з економічних міркувань. Одна з основних суперечок точиться довкола покладів нафти у Північному морі:
“Шотландія багата на природні ресурси. І нафта — лише один з них!”, — каже Філіп.
“Але він — основний”, — не погоджується Сара.
“Ні, це не так. У нас є багато всього — водні ресурси і вітер для виробництва енергії, риба, сільське господарство, віскі та інше. Усе це важливіше за нафту”, — наполягає Філіп.
“Так” і “ні” — два слова, які сварять друзів і родичів. Чи принесе результат референдуму полегшення? А найголовніше, хто з двох сторін суперечки вийде з неї “переможцем”?
“Референдум розділив людей. Не думаю, що між ними запанувала повна ворожість, але ця історія посварила чимало друзів. Сподіваюсь, незабаром вони віднайдуть спільну мову. Водночас буденні слова перетворились для нас на політику. Це як, коли відповідаєш “ні, дякую” на запитання “чи хочеш ти чаю?”, а думаєш у цей час про “ні, дякую” — гасло кампанії проти незалежності Шотландії”, — нарікає Філіп.
Ще одне опитування показало, що у майже половині шотландських родин немає спільної позиції щодо питання референдуму.
Іан народився у Шотландії. Венді — в Австралії, але 25 років тому переїхала до Великої Британії. Пара живе у містечку Монтроз на північному сході країни. Більшість тутешнього населення голосуватиме за незалежність Шотландії.
“Раніше політика ніколи не була приводом для суперечок у нашій домівці, адже про суттєві зміни не йшлося. Питання незалежності стало першим, з якого ми дотримуємося різних поглядів”, — пояснює Іан.
“Ми погоджуємось з низки питань... Особисто мене дуже непокоїть питання виходу з Євросоюзу. Неспокійно мені і через таких політиків, як Найджел Фараж”, — додає Венді.
“У нас спільне бачення того, як має працювати суспільство, однак різне уявлення про шляхи досягнення цієї моделі. Я не кажу, що незалежність — це панацея для Шотландії, але це крок у бік кращого майбутнього для наступних поколінь”, — запевняє Іан.
Венді і Іан — одна з численних шотландських родин, яка голосуватиме не в унісон...
“18-го вересня я голосуватиму проти незалежності. Не думаю, що нам потрібні такі глобальні зміни. Я за максимальну деволюцію”, — каже Венді.
З Единбурга передає кореспондент Євроньюз Джоанна Ґіл:
“Так” чи “ні” — нині у Шотландії це одне з перших запитань, які люди ставлять один одному, де б вони не були, у пабі, на роботі або на весіллі друзів. Розум і серце. Економіка і емоції. Референдум розділив Шотландію навпіл. Після двох років інтесивної інформаційної кампанії шотландці вже й раді були б відпочити від політики...”.
Category
🗞
News