00:00«Що б не робила російська держава,
00:02знаходиться хтось, хто каже
00:05«Давайте врахуємо її інтереси».
00:08Цьогоріч в Давосі це знову прозвучало.
00:11Попри тисячі російських ракет,
00:14які вдарили по Україні,
00:16попри десятки тисяч убитих українців,
00:19попри Бучу, попри Маріуполь тощо,
00:21попри зруйновані міста
00:23і попри побудовані російською державою
00:27фільтраційні табори, в яких вбивають,
00:30катують, гвалтують і принижують,
00:33як на конвейері».
00:36Росія зробила це все у Європі.
00:39Але все одно в Давосі з глибокого минулого
00:44виринає, наприклад, пан Кісінджа
00:47і говорить, що нібито треба віддати
00:51Росії шматок України,
00:53щоб, нібито, не було відчуження Росії
00:57від Європи.
00:59Таке враження, що у пана Кісінджера
01:01на календарі не 2022 рік,
01:05а 1938 рік.
01:08І він думав, що говорить за аудиторією
01:11не в Давосі, а в тодішньому Мюнхені.
01:14Почали з'являтися і симптоматичні
01:17редакційні статті в деяких західних засобах
01:21масової інформації про те, що нібито Україна
01:24повинна прийняти так звані «важкі компроміси»,
01:29віддавши територію в обмін на мир.
01:33Можливо, в «Нью-Йорк Таймс» в 1938 році
01:38теж писали щось подібне.
01:41Але зараз, знов-таки, нагадую,
01:43все ж таки 2022 рік.
01:48І за всіма цими геополітичними
01:51міркуваннями тих, хто радить Україні
01:53щось віддати Росії,
01:55великі геополітики завжди не хочуть
01:58бачити звичайних людей.
Commenti