00:27– Це якийсь щасливий збіг обставин, коли кілька людей одного віку, так би мовити, одночасно почали писати, відшукали одне одного і почали, так би мовити, свій літературний шлях з певними устрімліннями і певним розумінням того, що вони хочуть сказати, для чого вони це роблять.
00:49– Бо вони одночасно практично стартували з бітниками, з школою «Чорна гора», «Блэк маунтейн».
00:56– Народ, який не мав своєї держави, про який властиво мало хто чув в Америці.
01:06– Наша культура, вона є дуже специфічна, ми ще є в стані шоку, ми виходимо із величезної травми, 350 років неволі, комунізму.
01:18Комунізм порушив все.
01:20– Радянський Союз навіть в 90-му році здавався нерушивим.
01:24– Якщо є щось таке в українцях, що не дозволяє їм бути такими дійсно сильними.
01:31– А українська мова не терпить цього.
01:35– Це не є емігрантщина в тому вигляді, який був тут домінантний, який був, на жаль, здебільше, якщо не виключно,
01:45тільки не виключно, але великою мірою, був мало, якщо не антиінтелектуальний.
01:51– Старший поет нарікав, що вони пишуть не цинітниці.
01:56– Але дуже добре пам'ятаю, яке враження намело справила ця поезія, про яку ніхто не здогадувався, що вона існує.
02:04І звідки ми могли здогадатись.
02:07– Вони зробили те, що до них ніхто не робив.
02:11Нью-Йоркська група витворила новий дискурс української літературі.
02:15– Нью-Йоркська група фактично створила своєрідний український такий вид сюрреалізму.
02:23– І якось почувалося, що ніби це група людей, з якими я маю щось спільного.
02:30– Та як пташки з клітки були випущені.
02:34– Література починалася від нас.
02:37І ми викидали ще тоді з літератури, як кожна генерація робить зрештою.
02:43– Тобто було властиво такі планети, які округляли самі-самі дооколу сонця цього.
02:50Сонця, яке не існувало.
02:53– Ми хотіли бути окремі, інші.
02:56Знаєте, з великої букви «І».
02:59Нью-Йоркська група мала би бути таким моментом гордості, моментом самовпевненості.
Be the first to comment