Італійці голосують на референдумі 4 грудня за низку конституційних реформ, які пропонує прем‘єр-міністр Маттео Ренці.

Він змальовує ці зміни, як найбільші з кінця Другої світової війни, що покладуть край нестабільності італійської політичної системи, адже за 70 років демократії країна мала 63 уряди.

Згідно з чинним законодавством, усі закони та зміни до них повинні схвалювати обидві палати парламенту, тому процедура затягується на багато років.

Згідно з реформою, Сенат “республіки” планують перетворити в Сенат “регіонів”. Його основою стануть регіональні радники і мери. Чисельність скоротиться з 315 до 100 людей (21 мера, 74 регіональних радника і ще 5 сенаторів, які призначаються президентом терміном на 7 років).

Сенат матиме законодавчу владу лише щодо питань реформ і внесення змін до Конституції. Щодо інших питань – даватиме лише рекомендації Палаті депутатів.

В результаті реформи зменшаться повноваження регіонів країни: питання енергетики, стратегічної інфраструктури та цивільного захисту будуть вирішуватися безпосередньо прем‘єр-міністром. Крім того, Палата депутатів зможе затверджувати закони, які регламентують питання, що входять до компетенції регіональної влади.

Опозиційні і регіональні партії виступають категорично проти такої реформи. Розповідає Маттео Сальвіні, лідер “Північної Ліги”:

“Це реформа забирає сили, свободу і фінансування в регіонів, навіть тих, що добре почуваються.”

Така ж позиція в партії “Вперед, Італія”, колишнього прем‘єр-міністр Італії Сильвіо Берлусконі:

“Видатний німецький юрист сказав, що це “непомітний державний переворот”. Ренці повинен бути дуже обережним з реформою, що, на його думку, зіграє на його користь. Проте у виграші може бути і Беппе Ґрілло”.

Беппе Грілло, лідер популістського Руху П‘ять зірок:

“Після реформи, якщо уряд вирішить побудувати нафтову платформу, вугільний завод, або атомну станцію, то вони це зроблять”.

Беппе Ґрілло називає цю реформу антидемократичною, що обмежує права народу.

Спершу Маттео Ренці прив‘язав результат референдуму до долі своєї політичної кар‘єри, проте згодом передумав, дізнавшись результати останніх соцопитувань, що не дають переваги прихильникам чи противникам змін:

“Дебати тривають довкола того, хочемо ми змінити конституцію – “так” чи “ні”, і якщо люди скажуть, що вони хочуть зберегти ідеальний двопалатний парламент, національна раду з питань економіки і праці, найбільший і найдорожчий парламент в світі, ми будемо повністю поважати волю народу. Цей референдум не щодо мене”.