Історія успіху британської освітянки Анн Коттон
- 10 years ago
Анн Коттон заснувала освітню ініціативу для допомоги африканським дівчатам двадцять років тому. Сьогодні Camfed — це громадська організація, яка працює у країнах Чорної Африки.
“Коли я приїхала у селище Мола, то зрозуміла, що ніколи раніше не бачила такої бідності. Я побачила матерів, які намагались прогодувати своїх дітей, намагались вилікувати їх. Це мене вразило”, — згадує Анн.
На початку 1990-х років Анн вирушила до Зімбабве, де дізналась, що родини віддають до шкіл переважно синів, а не доньок, адже потім хлопцям легше знайти роботу. Жінка вирішила змінити цю прикру ситуацію.
“Коли я почала спілкуватися з населенням Моли, то зрозуміла, що тутешніх дівчат навіть не запитували, хочуть вони до школи чи ні. Я намагалась самотужки дізнатись про їхні амбіції і плани, але чула тишу у відповідь. Я змінила підхід і почала вчитись разом з ними”, — пояснює Анн.
З моменту створення Camfed допоміг трьом мільйонам дітей у найбідніших регіонах Гани, Малаві, Танзанії, Замбії і Зімбабве. До проекту організації долучились шість тисяч африканських шкіл.
Гроші на допомогу першим тридцяти двом дівчатам Анн знайшла завдяки благодійним заходам та ініціативним друзям. З часом коло охочих долучитись до проекту суттєво розширилось. До нього увійшли як окремі меценати, так і спеціалізовані фонди.
“Коли я почала втілювати проект, у мене не було досвіду, не було відпрацьованих методів роботи зі спонсорами, я не знала як правильно звітувати про результати. Люди просто вірили мені. Мої рідні підтримували мене. Ніколи не забуду, як ми сиділи на ось цьому дивані з моєю донею перед тим, як я вирушила до Зімбабве, і вона сказала мені: “Мамо, якщо з тобою щось трапиться, я продовжу твою роботу”, — розповіла Анн.
Анн — доктор правничих наук Кембриджського університету. Освітні проекти жінки здобули світове визнання. Вона стала лауреатом престижних міжнародних премій, остання з яких — премія WISE з призовим фондом у півмільйона доларів, яку Анн отримала на Форумі інновацій в освіті у Досі.
“Модель, яку пропонує Сamfed, вже зацікавила дуже багато людей. Наш вплив зростає. Люди цікавляться нашою роботою, стежать за нашими проектами, за тим, як ми допомагаємо дітям в Африці. На мою думку, міжнародна спільнота не лише дізналась про наше існування, а і визнала наше право на зростання і на збільшення нашого впливу”, — каже Анн.
Анн пояснює, що її мета — допомогти африканським дівчатам потрапити до школи, а не створити паралельну систему освіти західного зразка, як це роблять інші міжнародні фонди. Більше 100 тисяч волонтерів на місцях допомагають засновниці Сamfed здійснити відбір дітей на отримання стипендії. Тим часом збільшується і штат центрального офісу Camfed.
Регіональний директор Camfed у Танзанії — жінка, що у дитячому віці втратила матір, а пізніше не змогла здобути освіту через скрутне фінансове становище свого тата. Сьогодні вона прагне допомогти дівчатам отримати те, що свого часу не отримала сама:
“Кожна дівчинка для нас важлива. Ми дослухаємось до них усіх і намагаємось знайти індивідуальний підхід. Дати кожній те, що їй потрібно”.
Анн пояснила, що Camfed орієнтується на довгостроковий результат і на зміну життя не кількох людей, а кількох поколінь:
“Коли ми робимо щось, то працюємо не на короткострокову перспективу. Натомість ми прагнемо максимально збільшити результативність наших старань. Ми не віримо, що хронічну бідність можна побороти за 3-5 короткі цикли. Потрібно працювати для майбутніх поколінь, потрібно працювати не фрагментовано, а всеохопно”.
Мережа випускниць програми Camfed сьогодні нараховує 25 тисяч молодих жінок. Анн вірить, що поміж них є чимало потенційних лідерів, які зможуть змінити щось на краще у рідних країнах.
“Мережа випускниць — це наше майбутнє. Йдеться про непересічних талановитих молодих жінок, усі з яких народились у бідності і не могли піти до школи через скрутне фінансове становище своїх батьків. Сьогодні вони випускниці університетів, у них є робота. Ці жінки можуть змінити життя своїх родин і навіть рідних селищ, а також націй і світу”, — вважає Анн.
Мета організації Camfed — збільшити кількість учасниць освітніх програм в Африці до одного мільйона.
“Коли інші кажуть вам, що нічого не вийде, не зважайте. Тримайтеся за свою мрію, за свою пристрасть, вірте у себе. А коли ви станете успішними, не забувайте, що головне те, ЩО ви з цим успіхом зробите”, — радить Анн.
“Коли я приїхала у селище Мола, то зрозуміла, що ніколи раніше не бачила такої бідності. Я побачила матерів, які намагались прогодувати своїх дітей, намагались вилікувати їх. Це мене вразило”, — згадує Анн.
На початку 1990-х років Анн вирушила до Зімбабве, де дізналась, що родини віддають до шкіл переважно синів, а не доньок, адже потім хлопцям легше знайти роботу. Жінка вирішила змінити цю прикру ситуацію.
“Коли я почала спілкуватися з населенням Моли, то зрозуміла, що тутешніх дівчат навіть не запитували, хочуть вони до школи чи ні. Я намагалась самотужки дізнатись про їхні амбіції і плани, але чула тишу у відповідь. Я змінила підхід і почала вчитись разом з ними”, — пояснює Анн.
З моменту створення Camfed допоміг трьом мільйонам дітей у найбідніших регіонах Гани, Малаві, Танзанії, Замбії і Зімбабве. До проекту організації долучились шість тисяч африканських шкіл.
Гроші на допомогу першим тридцяти двом дівчатам Анн знайшла завдяки благодійним заходам та ініціативним друзям. З часом коло охочих долучитись до проекту суттєво розширилось. До нього увійшли як окремі меценати, так і спеціалізовані фонди.
“Коли я почала втілювати проект, у мене не було досвіду, не було відпрацьованих методів роботи зі спонсорами, я не знала як правильно звітувати про результати. Люди просто вірили мені. Мої рідні підтримували мене. Ніколи не забуду, як ми сиділи на ось цьому дивані з моєю донею перед тим, як я вирушила до Зімбабве, і вона сказала мені: “Мамо, якщо з тобою щось трапиться, я продовжу твою роботу”, — розповіла Анн.
Анн — доктор правничих наук Кембриджського університету. Освітні проекти жінки здобули світове визнання. Вона стала лауреатом престижних міжнародних премій, остання з яких — премія WISE з призовим фондом у півмільйона доларів, яку Анн отримала на Форумі інновацій в освіті у Досі.
“Модель, яку пропонує Сamfed, вже зацікавила дуже багато людей. Наш вплив зростає. Люди цікавляться нашою роботою, стежать за нашими проектами, за тим, як ми допомагаємо дітям в Африці. На мою думку, міжнародна спільнота не лише дізналась про наше існування, а і визнала наше право на зростання і на збільшення нашого впливу”, — каже Анн.
Анн пояснює, що її мета — допомогти африканським дівчатам потрапити до школи, а не створити паралельну систему освіти західного зразка, як це роблять інші міжнародні фонди. Більше 100 тисяч волонтерів на місцях допомагають засновниці Сamfed здійснити відбір дітей на отримання стипендії. Тим часом збільшується і штат центрального офісу Camfed.
Регіональний директор Camfed у Танзанії — жінка, що у дитячому віці втратила матір, а пізніше не змогла здобути освіту через скрутне фінансове становище свого тата. Сьогодні вона прагне допомогти дівчатам отримати те, що свого часу не отримала сама:
“Кожна дівчинка для нас важлива. Ми дослухаємось до них усіх і намагаємось знайти індивідуальний підхід. Дати кожній те, що їй потрібно”.
Анн пояснила, що Camfed орієнтується на довгостроковий результат і на зміну життя не кількох людей, а кількох поколінь:
“Коли ми робимо щось, то працюємо не на короткострокову перспективу. Натомість ми прагнемо максимально збільшити результативність наших старань. Ми не віримо, що хронічну бідність можна побороти за 3-5 короткі цикли. Потрібно працювати для майбутніх поколінь, потрібно працювати не фрагментовано, а всеохопно”.
Мережа випускниць програми Camfed сьогодні нараховує 25 тисяч молодих жінок. Анн вірить, що поміж них є чимало потенційних лідерів, які зможуть змінити щось на краще у рідних країнах.
“Мережа випускниць — це наше майбутнє. Йдеться про непересічних талановитих молодих жінок, усі з яких народились у бідності і не могли піти до школи через скрутне фінансове становище своїх батьків. Сьогодні вони випускниці університетів, у них є робота. Ці жінки можуть змінити життя своїх родин і навіть рідних селищ, а також націй і світу”, — вважає Анн.
Мета організації Camfed — збільшити кількість учасниць освітніх програм в Африці до одного мільйона.
“Коли інші кажуть вам, що нічого не вийде, не зважайте. Тримайтеся за свою мрію, за свою пристрасть, вірте у себе. А коли ви станете успішними, не забувайте, що головне те, ЩО ви з цим успіхом зробите”, — радить Анн.